1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Молдовський президент хоче змінити на свою користь конституцію

Президент Молдови Ігор Додон вимагає розширення власних повноважень, аби отримати більше шансів розпустити парламент. Опитані DW експерти скептичні.

Президент Молдови Ігор Додон

Президент Молдови Ігор Додон

Президент Молдови Ігор Додон хоче розширити повноваження глави держави. Про це він заявив на брифінгу в Кишиневі у вівторок, 28 лютого. Додон запропонував на розгляд депутатам законопроект про зміну статті 85-ї Конституції Республіки Молдова, де йдеться про можливі причини розпуску парламенту. Сьогодні їх лише дві. Президент може розпустити вищий законодавчий орган країни, якщо він упродовж трьох місяців блокує прийняття нових документів або якщо впродовж 45 днів не може затвердити кандидатуру нового прем'єр-міністра.

Ініціативи президента

Додон, посилаючись на необхідність домогтися "рівноваги між усіма гілками влади", пропонує розширити цей перелік. З його точки зору, глава держави повинен отримати право розпуску парламенту після внесення відповідної пропозиції і консультацій з парламентськими фракціями ще в п'ятьох випадках. Перший - якщо депутати впродовж 12 місяців не вжили жодних заходів для реалізації волевиявлення народу, висловленого за результатами консультативного референдуму. Другий - якщо ініційований парламентом референдум щодо імпічменту глави держави покаже, що більшість людей підтримує чинного президента. Третій - якщо Конституційний суд оголосить плебісцит щодо підтримки президента таким, що не відбувся. Четвертий -  коли парламент не зможе прийняти закон про держбюджет упродовж двох місяців з початку податкового року. І, нарешті, п'ятий - якщо президент сам ініціює референдум щодо розпуску парламенту.

Спікер молдовського парламенту Андріан Канду

Спікер молдовського парламенту Андріан Канду ініціативу Додона не підтримує

За словами Додона, кожна з п'яти внесених ним пропозицій використовується в політико-правовій практиці тієї чи іншої європейської держави. Зокрема окремі пункти є в законодавстві Франції, Австрії, Румунії, Словенії, Естонії. Президент дав депутатам на роздуми три з половиною тижні. І додав, що якщо до 24 березня ініціатива не набере 34 підписи народних обранців, "ми почнемо перегляд конституції" на основі всенародного референдуму. За чинним законодавством, ініціювати в парламенті внесення поправок до конституції можуть не менше 34 депутатів (одна третина). У молдавському парламенті 101 народний обранець. Усього для змін до конституції потрібні голоси двох третин депутатів. Фракція соціалістів, яка підтримує Додона, нараховує лише 24 обранців.

ле спікер парламенту Андріан Канду законодавчу ініціативу президента не підтримав. "Відповідальний президент не висуває ультиматуми парламенту", - написав Канду на своїй сторінці в соцмережі Facebook. На його думку, Додон просто спробував привернути до себе увагу.

Експерти в оцінках розійшлись

В експертному середовищі ініціативу президента сприйняли неоднозначно. Кишинівський політолог Борис Шаповалов вважає, що президент висунув дуже своєчасні ініціативи. "Вони були очікуваними, про них говорилося і під час президентської виборчої кампанії", - пояснив експерт в інтерв'ю DW. Він вважає, що повноваження президента повинні бути розширені "хоча б тому, що напередодні інавгурації Ігоря Додона парламент урізав права глави держави". 9 грудня 2016 року депутати позбавили президента права висувати і пропонувати парламенту кандидатури директора Служби інформації і безпеки (СІБ), а також перепідпорядкували собі службу Держохорони.

Будівля парламенту Республіки Молдова

Будівля парламенту Республіки Молдова

На думку Шаповалова, у глави держави повинна бути набагато ширша компетенція, зокрема, щодо розпуску парламенту. Політолог додав, що президент повинен втрутитися, якщо парламент приймає непопулярні серед народу рішення, якщо він втрачає свою легітимність, коли, як тепер, більше половини депутатів вийшли зі своїх фракцій, перейшли в інші і змінили партійну приналежність.

"Обираючи їх, люди голосували за конкретні політичні програми, але кому їх просувати в парламенті, якщо фактично розпалися фракції комуністів, звідки вийшло відразу 17 депутатів, фракція Ліберально-демократичної партії?" - риторично запитує Шаповалов. Він не сумнівається, що подібний "політичний туризм" - привід говорити про легітимність вищого законодавчого органу країни й президент повинен ініціювати розпуск парламенту.

Політичний аналітик Діонісій Ченуша не погоджується зі своїм колегою. Він упевнений, що президенту й сьогодні вистачає повноважень, а ініціативи Ігоря Додона щодо їхнього розширення - "спроба вийти на перший план". Як заявив експерт в інтерв'ю DW, Додон провокує новий конфлікт з парламентом: "Конституція сьогодні цілком відповідає потребам і інтересам країни, не потрібно шукати лазівки, щоб додати в неї новий зміст".

Якщо вже так необхідні поправки до Основного закону країни, то вони, вважає Ченуша, попередньо повинні бути винесені на широке обговорення в суспільстві, потрібно зважити всі "за" і "проти", й тільки потім можна виносити їх для обговорення в парламент. Крім того, Ченуша зауважив, що, на жаль, представники молдавського політичного класу занадто часто вносять законодавчі ініціативи, виходячи зі своїх інтересів і не думаючи про майбутнє. До числа таких ініціатив експерт відніс і пропозиції Додона.

Парламент розпускати не потрібно, країна не може жити в стані постійних виборів, це все призводить до нестабільності і криз, впевнений Діонісій Ченуша. Чергові парламентські вибори повинні пройти в Молдові восени 2018 року.

Дивитись відео 02:49

"Друзі" Путіна перемагають на сході Європи: чого чекати Україні? (14.11.2016)

Аудіо й відео до теми

Також за темою