1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Молдова не хоче бути просто сусідом ЄС

„Говоріть усю правду. Нам не потрібні обмінюватися люб"язностями, оскільки вони не допоможуть просуванню вперед”. Такими словами президент Німецького товариства з питань Східної Європи та колишній голова Бундестаґу Ріта Зюссмут відкрила в Берліні конференцію, присвячену 15-річчю незалежності Молдови. Під час форуму йшлося передусім про перспективу членства в ЄС цієї колишньої радянської республіки.

default

Гострішою дискусія, що розгорнулася в Берліні, мабуть і бути не могла. Одну із сторін, які взяли участь у форумі, представляв міністр закордонних справ Молдови Андрій Стратан. Шеф-дипломат чітко дав зрозуміти, що його країна хоче отримати членство в ЄС. І це - без усіляких „так, але”.

„Ми ніколи не називали конкретну дату чи рік, коли б Республіка Молдова планувала приєднатися до Євросоюзу. Ми знаємо, що відбулося у Франції та Нідерландах після того, як до ЄС приєдналися десять нових членів: французи та голландці на референдумах відхили проект європейської конституції. Та, незважаючи ні на що, процес зближення з країнами, які хочуть стати політично європейськими країнами, не зупинився. Як приклад, можна назвати західнобалканські країни: Хорватію, Македонію, Албанію. Згідно з рішенням ЄС, з ними вестимуться переговори про асоційоване членство.”

Ґернот Ерлер, державний міністр у зовнішньополітичному відомстві Німеччини, ввічливо, але рішуче дав зрозуміти, що говорити про перспективу членства Молдови в ЄС нині зарано: німецький уряд хоча й вітає зусилля Молдови на шляху до Європейського союзу, але з огляду на проблеми навколо конституції ЄС та зміну настроїв у європейських країнах, поки що ніхто не береться планувати прийом подальших членів на час після приєднання Румунії та Болгарії. Виходячи з цього, Німеччина разом з іншими країнами, що входять до складу ЄС, розробила „Європейську політику сусідства”. Як зауважив Ерлер, він цілком розуміє, що молдавський міністр закордонних справ залишиться незадоволений таким розвитком подій.

„Ніхто не очікує, що одна з країн заявить: „Нам достатньо таких пропозицій”. Але нинішня ситуація навколо процесу європейської інтеграції не дозволяє нам запропонувати щось інше країнам, які перебувають у центрі уваги європейської політики сусідства. До таких держав належать, до речі, також Україна й південнокавказькі республіки – Грузія, Вірменія, Азербайджан. Наше завдання полягає в проведенні такої політики, від якої країни-партнери мали б зиск. І тут ми маємо хороший шанс.”

Європейська політика сусідства - це програма, за допомогою якої Європейський союз прагне створити навколо себе „кільце стабільних, дружніх країн”, які поки що не мають перспективи набуття постійного членства. Їх, однак, намагаються так би мовити сильніше „прив”язати” до ЄС, заохочуючи модернізувати свою політику, економіку та суспільство. Тобто – Європейський союз пропонує сусідам своєрідне привілейоване партнерство. Для міністра закордонних справ Молдови Андрія Стратана цього, однак, замало:

„Ми хочемо, щоб ЄС надіслав чіткий сигнал, як в напрямку Молдови, так і в напрямку самого Євросоюзу, що наша країна має перспективу інтегруватися до ЄС. Ми живемо на європейському континенті і тому не хочемо бути просто сусідами ЄС. Ми дивимося на себе, як на європейську країну з європейськими поглядами на речі. Ми належимо до Європи. І це всі визнають.”

Враховуючи таку твердість позиції, виходить, що Молдові залишається тільки одне – пробиратися до ЄС городами, наприклад, об”єднавшись з Румунією? Державний міністр зовнішньополітичного відомства Німеччини Ґернот Ерлер, який водночас є президентом Товариства Південносхідної Європи, нічого й чути не хоче про таку ідею:

„Я гадаю, що це погана порада. Ми сподіваємося, що Молдова лише виграє від майбутнього приєднання Румунії до ЄС також у сенсі обміну досвідом. Адже чимало молдавських громадян паралельно мають і румунський паспорт. Але рухаючись в обхід - через Румунію - Республіка Молдова не прискорить процес своєї європейської інтеграції. Тут треба йти через європейську політику сусідства.”

Ернст Майнгардт