Молдова заговорила румунською мовою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.12.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Молдова заговорила румунською мовою

У Молдові вже давно сперечаються про назву державної мови. У конституції вона визначена як молдовська. Тепер Конституційний суд вирішив назвати її румунською. Як це сприйняли в країні?

Кишинів

Кишинів

Днями Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, згідно з яким державна мова країни називатиметься румунською. Рішення суду базується на Декларації про незалежність, ухваленій 27 серпня 1991 року, де офіційною визначено румунську мову. Тоді як у державній конституції державною мовою вказана молдовська. До рішення суду в суспільстві та експертному середовищі ставляться неоднозначно.

З історії питання

Молдовська та румунська мови ідентичні, але в радянський час молдовани використовували кирилицю. У 1989 році з´явився закон "Про функціонування мов на території Молдовської РСР", згідно з яким молдовську мову перевели на латинку. А конституція, прийнята в 1994 році, встановила її статус як державної.

Попри це, суперечки навколо назви мови тривають уже два десятиліття. Про це дискутують філологи, історики, політики. Шкільні підручники називаються "Румунська мова". На думку вчительки Надін Кіліяну, це абсолютно правильно, адже "молдовської мови у природі не існує, це діалект, народне мовлення, версія".

Інша точка зору в доктора історичних наук, екс-депутата парламенту Віктора Степанюка. Звісно, каже він у розмові з DW, з лінгвістичної точки зору це одна й та сама мова, але як молдовська "вона з´являється в історичних документах ще в ХVI столітті, задовго до виникнення Румунської держави". "В Молдові у всі часи рідна мова називалася молдовською. Народ має право на збереження цієї назви. Тому питання має вирішуватися на народному референдумі", - упевнений експерт.

Відсутність консенсусу

Провести референдум із питання назви мови пропонує і правляча Демократична партія Молдови. Але поки що вона не знайшла підтримки в парламенті. Депутати ще не визначилися, що робити з рішенням Конституційного суду. Так, член фракції правлячої Ліберальної партії Валерій Мунтяну вважає, що найвищий законодавчий орган повинен протягом найближчих шести місяців внести зміни до відповідної статті конституції.

У Молдові дозволене подвійне громадянство

У Молдові дозволене подвійне громадянство

Його колега з Ліберально-демократичної партії Молдови Валерій Стрілець пропонує пошукати інші можливості виконання судового вердикту й обговорити питання в Коаліції проєвропейського правління, яка об´єднує партії влади.

Голова Конституційного суду Александр Тенасе впевнений, що в випадку суперечностей "текст Декларації незалежності переважає текст Конституції" і навіть якщо в парламенті забракне голосів, аби внести поправки до Основного закону держави, це нічого не означає.

Комуністична партія назвала вердикт суду "нахабним злочином проти права, істини й незалежності Молдовської держави". Як ідеться у розповсюдженій 6 грудня заяві комуністів, "рішення КС стало логічним підсумком антидемократичного управління країною за останні чотири роки, підсумком захоплення її державних і правових інститутів, підсумком узурпації державної влади групою осіб, сформованною в Коаліцію за проєвропейське правління".

Іміджевий удар

Екс-представник Молдови в Раді Європи Олексій Тулбуре називає рішення КС "дебютом у правознавстві". "Суд, покликаний гарантувати дотримання Конституції Молдови, фактично відмінив її, підмінивши на документ, який швидше передає емоції того історичного моменту, ніж регулює які-небудь соціальні відносини, в тому числі у сфері мови", - каже експерт у інтерв´ю DW. На думку Тулбуре, "рішення КС не має нічого спільного з правом і є політично мотивованим. Це рішення необхідно скасувати".

Молдовське законодавство дозволяє громадянам країни мати подвійне громадянство. П´ятеро з шести суддів КС володіють, окрім молдовських, і румунськими паспортами. У зв´язку з цим директор Інституту проблем безпеки Валерій Осталеп говорить про "конфлікт інтересів" і називає рішення суддів "виконанням політичного замовлення тих, хто наполягає на об´єднанні двох країн". За його словами, вердикт суду "ще більше розколе суспільство й негативно позначиться на іміджі Румунії, яка впливає на структури молдовської влади", - зазначив експерт у бесіді з DW.

Тим часом 12 грудня президент Румунії Траян Басеску нагородив орденами Румунії "за значний особистий внесок у визнання румунської мови офіційною мовою республіки Молдова" п´ятьох депутатів молдовського парламенту, які звернулися до Конституційного суду з вимогою розглянути питання про назву офіційної мови Молдови.