Молдова, Грузія і Україна: різні шляхи до асоціації з ЄС | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Молдова, Грузія і Україна: різні шляхи до асоціації з ЄС

Україна, Молдова і Грузія сподіваються якнайшвидше підписати з ЄС угоди про асоціацію. Утім, євроінтеграційні шляхи цих країн дуже різняться. Насамперед з точки зору відкритості урядів у процесі реформ.

Кишинів цими днями живе Європою. У столиці Молдови з помпою приймають почесних гостей: міністра закордонних справ Литви, котра нині головує в ЄС, Лінаса Лінкявічюса, його грузинську колегу Майю Панджикідзе, єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле та інших високопосадовців. На кожному перехресті по-парадному вбрані поліцейські віддають честь щоразу, як містом проїздять кортежі з дипломатами. Таке враження, ніби країна проводить урочистості з нагоди вступу до Європейського Союзу. Насправді у Кишиневі проходить „усього лише“ Форум громадянського суспільства Східного партнерства ЄС.

Реформатори з Кишинева

Політики і представники неурядових організацій дискутують про демократію і європейську інтеграцію у велетенському Палаці республіки, в якому зазвичай проводяться засідання парламенту Молдови. Чимало учасників форуму громадянського суспільства вражені розмахом дійства, особливо ті, хто був на минулорічному форумі, який проходив у скромному готелі на околиці Стокгольма.

У цій залі зазвичай засідає парламент Молдови

У цій залі зазвичай засідає парламент Молдови

Уряд Молдови скористався приїздом європейських гостей, аби зайвий раз показати: європейська інтеграція є пріоритетом номер один. У цій справі вже є чималі успіхи: на саміті Східного партнерства у Вільнюсі наприкінці листопада країна має парафувати угоду про асоціацію з ЄС, а вже наступного року доленосний документ, як очікується, буде підписаний.Того ж року Молдова має всі шанси позбутися візового режиму з ЄС. Це стало можливим завдяки рішучому курсу демократичних реформ. Вже кілька років Кишинів лідирує в Індексі європейської інтеграції країн Східного партнерства, відібравши пальму першості в Києва, який за президентства Віктора Януковича поступився у реформаторському рейтингу не лише Молдові, але й Грузії.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, керівниця МЗС Молдови Наталія Герман і єврокомісар Штефан Фюле

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, керівниця МЗС Молдови Наталія Герман і єврокомісар Штефан Фюле

Міністр закордонних справ Молдови Наталія Герман, виступаючи на форумі, подякувала представникам громадських організацій країни за плідну співпрацю у роботі над євроінтеграційними законами. „Ви даєте нам, урядовцям, можливість краще моніторити, наскільки успішними є наші реформи з європейського порядку денного“, - наголосила Герман. Її підтримали у своїх виступах і міністр закордонних справ Грузії Панджикідзе, і єврокомісар Фюле. „Тільки ви можете дати нам, бюрократам у Брюсселі, а також урядам ваших країн відгук щодо того, як працюють на практиці ті закони, які ми ініціювали. Ви маєте вказувати нам, де потрібні коригування“, - сказав Фюле, звертаючись до учасників форуму.

Без київських політиків

Політики з Києва - і урядовці, і опозиціонери - кишинівський форум проігнорували. Імовірно, й тому, що похвалитися тісною співпрацею з громадянським суспільством українські можновладці не можуть, припускають деякі учасники заходу. „Те, що ми тут не побачили офіційних представників України, симптоматично. Останнім часом діалог між владою і громадянським суспільством виглядає одностороннім. Громадські експерти розробляють чимало рекомендацій щодо реформ, влада робить вигляд, що чує їх. Але, на жаль, до реалізації цих рекомендацій доходить дуже рідко“, - зазначив у розмові з DW Віктор Таран з Центру політичних студій та аналітики. Цей центр вже багато років розробляє рекомендації насамперед щодо протидії корупції, які урядовці переважно ігнорують.

Віктор Таран, український учасник форуму

Віктор Таран, український учасник форуму

„Коли ми досліджували ступінь залученості громадянського суспільства до політики урядів щодо європейської інтеграції, виявилося, що Україна далеко позаду Молдови та Грузії. Залучення відбувається дуже вибірково. Коли влада зацікавлена робити все без громадськості, вона це робить“, - сказав Олександр Сушко з Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. На його переконання, чимало ухвалених в Україні євроінтеграційних законів, є „імітаційними“. Тобто такими, які лише формально відповідають європейським стандартам. Найбільше таких законів, за словами Сушка, саме у сфері протидії корупції.

Від імітації до асоціації

Тим не менше, саме Україна має всі шанси стати першою країною, яка підпише угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, це може статися завдяки ухваленню в останній момент перед самітом у Вільнюсі низки євроінтеграційних законів без широкого експертного і громадського обговорення, критикують представники неурядових організацій. Це одна з причин, чому серед українських учасників форуму у Кишиневі чимало скептиків, які сумніваються у стрімких демократичних перетвореннях після підписання угоди про асоціацію.

Лілія Каращук з кишинівського відділення Transparency International

Лілія Каращук з кишинівського відділення Transparency International

Водночас громадські організації Молдови хвалять свій уряд за відкритість і більш оптимістичні щодо євроінтеграційного курсу країни. „Починаючи з 2009 року у нас було декілька дуже вдалих проектів тісної співпраці з урядом. Йдеться про низку антикорупційних законів, у тому числі щодо конфлікту інтересів серед чиновників. На підставі цих законів вже були засуджені високопосадові корупціонери“, - із задоволенням констатувала у розмові з DW Лілія Каращук з кишинівського відділення Transparency International. До речі, успіхи у боротьбі з корупцією стали вирішальним фактором, який, як прогнозують у Брюсселі, дозволить вже наступного року скасувати візовий режим між Молдовою і ЄС.

DW.COM