1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Мовний закон Колесніченка-Ківалова: без наслідків, але з вибуховим потенціалом

Конституційний суд починає розгляд подання щодо скасування "мовного закону". Цей документ так і не вплинув на мовну ситуацію. Тим не менше, через нього знову і знову лихоманить суспільство.

Прийняття мовного закону супроводжували численні конфронтації. КСУ тепер розгляне питання його скасування

Прийняття "мовного закону" супроводжували численні конфронтації. КСУ тепер розгляне питання його скасування

Після понад двох років зволікань, Конституційний суд України (КСУ) в четвер, 17 листопада, має розпочати слухання щодо конституційності закону "Про засади державної мовної політики". Ухвалення цього документа, що також відомий як "закон Колесніченка-Ківалова", стало однією з найгучніших політичних подій 2012 року в країні. Противники закону стверджують, що документ спрямований на русифікацію України, несе загрозу державності та навіть є кроком до впровадження офіційної двомовності. Прийняття закону супроводжувалося акціями протесту, застосуванням сили бійцями спецпідрозділу "Беркут", голодуванням, блокуванням парламентської трибуни та бійками у сесійній залі.

Статус регіональної мови

Закон визначає українську мову державною. Водночас 18 мов (серед них перша у списку - російська) визнаються регіональними мовами або мовами меншин України. На території, де понад 10 відсотків населення є носіями такої мови (або, коли менше, за рішенням місцевої ради), місцеві органи влади й органи місцевого самоврядування можуть ухвалювати акти, працювати, вести діловодство регіональною мовою. Те саме стосується бюлетенів для виборів та референдумів, роботи судів та органів слідства, ЗМІ.

Зіткнення між беркутівцями та протестувальникам 3 липня 2012 року

Зіткнення між "беркутівцями" та протестувальникам 3 липня 2012 року

Перші спроби скасувати його через КСУ виявилися невдалими. Одразу після перемоги Євромайдану Верховна Рада проголосувала за законопроект, через який "закон Колесніченка-Ківалова" втратив би чинність. Ця подія викликала гостру реакцію проросійських сил у першу чергу в Криму, а також у деяких східних регіонах країни. Виконувач обов'язків глави держави Олександр Турчинов тоді відмовився підписувати документ, щоб не провокувати збурення.

Закон під вибори

Таким чином, суперечливий мовний закон досі залишається чинним. Утім, як виявилося, реального впливу на мовну ситуацію він так і не мав. Формально, як заявляли автори закону, він мав допомогти захистити регіональні мови. Фактично, він обернувся лише оголошення російької регіональною мовою у кількох областях на сході і півдні України.

Заступник гендиректора Центру Разумкова Юрій Якименко переконаний, що мета ухвалення документа полягала виключно в тому, щоб "мобілізувати російськомовний електорат Партії регіонів, який тоді був серйозно розчарований діями своєї партії".

Таку думку поділяє і соціолог Володимир Коробов, який очолює Центр досліджень південноукраїнського прикордоння в Херсоні. "Свого часу питання про визнання російської мови регіональною було використано правлячою елітою (і київською, і регіональною) як інструмент маніпуляцій і мобілізації електоральної підтримки", - зауважує Коробов.

Положення закону та практика

Бійка через мовний закон у Верховній Раді 24 травня 2012 року

Бійка через "мовний закон" у Верховній Раді 24 травня 2012 року

Згідно з даними, опублікованими у вересні 2015 року міністерством культури України, російська мова була визнана регіональною в дев'яти регіонах: Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях, а також у Криму та Севастополі. Що змінилося у цих регіонах після ухвалення закону? Якщо не брати до уваги анексований Росією півострів, то з цих областей зараз лише Харківська облрада має російськомовну версію свого сайту. Навіть Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації, які також виконують повноваження облрад, не пропонують версій своїх сайтів російською мовою. Крім того, болгарська, польська, румунська та угорська мови були визнані регіональними в окремих населених пунктах чи районах. Кримськотатарська мова має статус регіональної у селищі Новоолексіївка у Херсонській області. Водночас, як зауважує Коробов, у всьому Генічеському районі ця мова так і не отримала відповідного статусу.

Крім роботи органів влади, судів і ЗМІ, ще однією важливою сферою застосування закону є освіта - він гарантує право здобувати освіту "державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин". Утім, за чотири роки дії закону суттєвого збільшення кількості навчальних закладів, де б навчання проводилося російською мовою, так і не відбулося.

Вплив на мовну ситуацію

Утім, реальний вплив "мовного закону" як був обмеженим після перших місяців його застосування, так і не змінив суттєво мовну ситуацію в Україні. "З наших даних неможливо виокремити, яку роль і коли відіграв цей закон. Зараз ми маємо тренд поширення вживання української мови, обізнаності, популярності. Але на це вплинули інші чинники, такі як Євромайдан і російська агресія", - зауважує Якименко.

За словами Коробова, рішення Херсонської облради визнати російську мову регіональною мало лише незначний вплив на реалії мовної ситуації: "З одного боку, російська залишилася мовою вулиці, побутового спілкування в містах і меншою мірою - селах, з іншого - українська продовжує бути і зміцнює свій статус як мова офіційна та мова освіти, вона більше вживана в державних установах, судах, школах і університетах", - розповідає соціолог. Він також фіксує поширення української у повсякденному спілкуванні, проте причинами називає "виникнення сепаратистських республік, втрату Криму, збройний конфлікт з Росією". В першу чергу українська мова поширюється за рахунок молоді, яка "вступає в повноцінне соціальне життя, вивчивши українську в освітніх закладах".

Висновок Венеціанської комісії

У грудні 2011 року, коли тодішні правлячі в Україні сили готували мовний законопроект, Венеціанська комісія ухвалила висновок щодо документа, який до прийняття не зазнав змін. "Залишається питання, чи є, у зв'язку зі специфічною ситуацією в Україні, у нинішньому законопроекті достатні гарантії для консолідації української мови як єдиної державної та для ролі, яку вона має грати в українському багатомовному суспільстві", - зазначили європейські експерти.

В цілому висновок містить немало критичних пунктів, зокрема, що у низці норм російська є єдиною регіональною мовою, яку згадують окремо. "На практиці російська мова (…) буде застосовуватися паралельно до державної мови у багатьох сферах публічного та соціального життя", - йдеться у висновку. Також у Венеціанській комісії підняли питання можливої невідповідності цього закону статті 10 Конституції України, який визначає українську мову державною.

Скасувати все

57 народних депутатів спрямували до КСУ своє подання ще в липні 2014 року. Згідно з цим документом на 30 сторінках, вони просять визнати мовний закон "неконституційним повністю у зв'язку із невідповідністю його положень Конституції України". Закиди авторів подання стосуються низки аспектів: суперечності статті 10 Конституції (зокрема, положення закону "фактично означають можливість застосування регіональної мови без одночасного застосування державної мови"), порушення процедури під час прийняття закону (Рада тоді не розглянула жодну з понад двох тисяч поданих поправок, багато народних депутатів, картками яких проголосували, були відсутніми на засіданні), обмеження переліку регіональних мов або мов меншин до 18 (у поданні це називають дискримінацією інших мов).

Акція протесту в липні 2012 року

Акція протесту в липні 2012 року

Вибуховий потенціал

Юрій Якименко вказує на те, що спроба скасування закону в 2014 році стала одним з чинників, який загострив градус протистояння у східних і південних регіонах, а також Криму. Крім того, захист російськомовного населення був використаний Росією як підстава агресії проти України. "Ситуація зі ставленням до мов суттєво змінилася: згідно з нашим дослідженням, частка прибічників офіційної двомовності значно знизилася (до 14 відсотків цього року - Ред.). Все одно торкання мовної проблематики може бути чинником загострення ситуації з тим, щоби, можливо, радикалізувати чи посилити антиукраїнські настрої тієї чи іншої частини суспільства, яка їх має".

Володимир Коробов нагадує, що в Херсонській області дуже поширена двомовність і значною мірою - суржик. Проте на даний момент мовне питання не перебуває на передньому плані, жодна партія чи організація не вважає його першочерговим. "Найбільш вибухонебезпечними слід зараз вважати питання рівня життя і соціального захисту, довіри до правлячої еліти і певного розчарування нею. Проте мовне питання в регіоні не втратило свій мобілізуючий потенціал, і за умови цілеспрямованої роботи ситуація може швидко змінитися", - застерігає соціолог.

Дивитись відео 42:57

Документальний фільм "Maidan Dreaming - рух Києва до Європи"

Аудіо й відео до теми