1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Мобільний телефон та картопля-фрі: ліпше не зловживати!

Життя без стільникового зв’язку вже не можна собі уявити, а серед науковців і досі немає згоди, шкодять мобільні телефони нашому здоров’ю, чи ні.

default

Німецьке Федеральне відомство захисту від випромінювання вирішило поставити нарешті всі крапки над „і”. Завдання не з легких, адже лише в ФРН упродовж п’яти років було здійснено понад 50 наукових досліджень. Тільки-но споживачі розслабляться, прочитавши, що улюблена мобілка не спричиняє раку, не погіршує пам’яті й не впливає на кров’яний тиск, як у світ виходить черговий науковий трактат з попередженням: прикладати телефон до вуха бажано не більше тридцятьох хвилин на день, бо завеликі дози електромагнітного опромінення можуть пошкодити нейрони мозку. Професорка берлінської клініки Charite Гайді Данкер-Гопфе, фахівець із фізіології вищої нервової діяльності:

„На мою думку, багато запитань поки що лишається без відповіді. Але великим поступом є вже те, що тепер дослідну діяльність різних університетів, лабораторій, інститутів координує Відомство захисту від випромінювання. Таким чином ми уникнемо непорозумінь, які завжди виникають, коли відсутні єдині наукові критерії.”

На сьогодні готова майже половина проектів, здійснених у рамках Програми дослідження стільникового зв’язку. Попередній висновок такий: не доведено, що мобільні телефони становлять ризик для здоров’я, але водночас відсутні й дані, які свідчили б про цілковиту безпеку „нокій”, „ериків”, „самсунгів” та Ко. Остаточно спростовано лише деякі з „шкідливих” теорій. Так, фахівці Міжнародного університету в Бремені змогли довести, що електромагнітне випромінювання не знижує рівень мелатоніну, так званого, „гормону сну”, в крові, а також не спричиняє в мишей раку крові. „Досі ми не виявили й якихось збоїв на рівні фізіології клітин”, - каже біолог, професор Олександр Лерхль:

„Припускалося, що порушуються механізми клітинної поляризації. Електромагнітне випромінювання справді може підвищити проникність клітинних мембран. Але за тих частот та інтенсивності, з якими ми маємо справу при користуванні мобільними телефонами, пошкодження клітин є маловірогідним.”

У рамках масштабного міжнародного дослідження Interphnone, ініційованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я, німецькі експерти вивчали також питання, чи існує взаємозв’язок між виникненням певних видів злоякісних пухлин мозку та мобільними телефонуванням. „Ні, загроза появи раку при цьому не збільшується, - пояснює керівник наукової групи, професор Йоахим Шюц. – Я підкреслюю – не збільшується”:

„Якщо ми кажемо, „при обстеженні шести тисяч пацієнтів не було встановлено жодної залежності”, це означає: якщо ризик захворіти й існує, то він - мінімальний. Однак стверджувати тепер, що загрози раку взагалі немає, було б помилкою. Перекрученням наукових чинників.”

Шкода не доведена, безпека – також. Формула, до якої зводяться майже всі ґрунтовні наукові праці. Компанії стільникового зв’язку нейтральний вирок цілком влаштовує, їхніх клієнтів – навряд. „Люди хочуть знати: так, чи ні. Їм потрібні гарантії,” - обурюються захисники прав споживачів. ВООЗ теж вимагає, аби дослідження були комплекснішими, й, водночас, диференційованішими. Професор Йоахим Шюц:

„Зокрема, дискусії точаться навколо питання, як абсорбують високочастотне електромагнітне випромінювання дитячі організми. Вони загалом чутливіші, до того ж, у дітей голова менша за розміром. Не виключено, що для них „опромінення” може обернутися значно гіршими наслідками. Треба враховувати, що нинішнє покоління починає користуватися мобілками мало не з пелюшок. А ми досліджуємо лише дорослих пацієнтів, які не мають такого стільникового „стажу”.”

Акриламід: канцерогенний fast food?

„Ми не можемо сказати: тепер ми знайшли докази того, що акриламід усе ж таки не становить загрози для здоров’я населення.

На жаль,” – додає Карл-Ерик Хелленес, співробітник шведського Національного харчового міністерства. Біохімік є одним із керівників спільного європейського проекту, який покликаний з’ясувати, чи була паніка щодо акриламіду перебільшеною. Чотири роки тому науковці Стокгольмського університету оприлюднили дослідження, з якого випливало, що в багатьох виробах із картоплі та зернових міститься токсична речовина, яка спричиняє рак. Причому, що вища температура, за якої готується їжа, то більше в ній утворюється канцерогенного акриламіду. Особливо небезпечними є начебто такі популярні й зручні продукти, як чіпси, картопля-фрі, а також інші смажені у фритюрі страви. Якщо це справді так, то важкі часи можуть настати не лише для харчових концернів, а й для численних прихильників fast food-у. Яких ж висновків дійшли науковці в ході подальших досліджень? Карл-Ерик Хелленес повторює:

„Ми не можемо з упевненістю сказати, чи є акриламід чинником ризику для споживачів. Ми позбавлені можливості робити досліди на людях. Однак інші біологічні тести дають підстави стверджувати, що токсичність акриламіду небезпечна для нашого здоров’я.”

„За бажання, сьогодні дуже легко „скомпрометувати” будь-який продукт, - відповідають незгодні з таким висновком експерти. – А найліпше – масового вжитку. Тоді резонанс буде більший.” Акриламід – речовина, яку широко застосовують у промисловості для виготовлення пластмас. Але він також утворюється в багатих на вуглеводи продуктах за термічної обробки. За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця речовина є „вірогідно канцерогенною для людини”. Одна з головних проблем при цьому – кількість. Карл-Ерик Хелленес:

„Під час одного з дослідів ми встановили, що акриламід пошкоджує хромосоми кров’яних тілець. Як відомо, це перший крок для появи раку. І найнебезпечніше те, що генні мутації спостерігалися навіть за дуже незначних доз.”

„Перед нами постала дилема, - веде далі керівник європейського наукового проекту. – З одного боку, сьогодні недостатньо даних, аби з профілактичною метою обмежити допустимий вміст акриламіду законодавчими нормами. З другого, потенційний канцероген наявний у надто багатьох продуктах харчування”:

„Приблизно третина акриламіду, що потрапляє в організм людини з їжею, міститься в таких готових стравах, як картопля-фрі та чіпси. Ще одна третина – в хлібі, мюслях, тобто злакових пластівцях, та різних кексах. І майже третину акриламіду ми „вживаємо” з кавою. Порекомендувати споживачам відмовитися, наприклад, від хліба – одного з головних продуктів харчування - було б безвідповідально, тому що хліб – джерело й багатьох дуже корисних для здоров’я речовин.”

Одну пораду шведські наковці дають усім уже сьогодні. Її нескладно здійснити на практиці:

„Золотий колір замість темно-брунатного, коли ви щось смажите. Зокрема, картоплю.”

Німеччина поки що єдина європейська країна, в якій харчова промисловість і без законів зобов’язалася дотримуватися цього, а також низки інших правил, що сприятимуть зниженню вмісту акриламіду в готовій їжі. І хоч би яким був остаточний вирок науковців, ліпше відмовитися від зайвого пакету чипсів та годинних балачок мобільним телефоном. Здоров’я це напевне не додає.

За матеріалами німецької преси