Мистецтво краху | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 06.01.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Мистецтво краху

Підприємець, топ-менеджер і засновник громадського об'єднання бізнесменів-невдах діляться досвідом. У своєму краху вони вбачають шанс і закликають інших переглянути своє ставлення до кар’єри.

Успіх і крах – два боки однієї медалі у кар’єрному житті. Але банкрутство сприймають у Німеччині як особистий провал. Як свідчать соціологічні дослідження, кожен другий німець не наважується заснувати власну фірму саме через страх банкрутства. Це значно більше, ніж, приміром, у США. У Сполучених Штатах таку причину відмови від власної справи називають 37 відсотків опитаних, йдеться у дослідженні Global Entrepreneur Monitor 2012. Не дивно, що у Німеччині засновують дедалі менше фірм. 2012 року власну справу розпочали 775 тисяч німців. Це вдвічі менше, ніж 2002 року.

Злет і падіння

Матті Нібельшютц наважився на власну справу. 2008 року він заснував у Берліні компанію Myparfum.de. Його бізнес-ідея проста: клієнти самі створюють парфуми з різних компонентів і замовляють їх на сайті компанії. Справи у підприємця швидко пішли вгору: його ідея була сприйнята "на ура". Напередодні Різдва 2012 року кількість замовлень сягнула півтисячі на день. Тоді цим бізнесом зацікавився великий інвестор. Він вклав гроші у телевізійну рекламу, збільшив штат компанії у рази. Але зростання не виправдало сподівань. "Видатки зросли, а збут, на жаль, ні. Ми надірвалися", - пояснює Нібельшютц. Вже за декілька місяців фірма зазнала банкрутства.

Молодий підприємець-невдаха не знав, як бути далі і в розпачі навіть думав про еміграцію. Але на допомогу прийшов брат. Він погасив борги фірми і відновив її роботу. Заміть 60 співробітників сьогодні в ній працюють лише 10. Матті з братом спільно керують справою. Цілі у них тепер "приземлені" – 20 відсотків зростання на рік. Крім інтернет-магазину брати відкрили ще й невеличку крамничку у Берліні.

Фірму Матті врятувала лише допомога брата

Фірму Матті врятувала лише допомога брата

Шанс почати спочатку

"Крах – це шанс почати спочатку", - вважає Матті Нібельшютц. "Але загалом у Німеччині особистий провал – це немов "червона ганчірка". Люди, які через це проходять залишаються немов з тавром". Про це говорять і в Союзі німецьких психологів. 2010 року це об’єднання оприлюднило дослідження про успіх підприємців у Німеччині.

"Панівне бачення ризиків та страх є несумісним з бажанням німців відкривати власну справу. Адже той, хто відкриває свою фірму, мусить жити з усвідомленням ризиків", - каже Тордис Бетлегем, один із психологів, які працювали над дослідженням. "Провал у Німеччині є ганьбою, яка довго не змивається", - констатує дослідник.

Емоційне спустошення

Карстен Фосс завжди був успішним у своєму житті. По закінченні гімназії його кар’єра пішла різко вгору: здобув диплом економіста і у 25 років вже очолював відділ маркетингу у компанії з виробництва модного одягу. Ще за кілька років він був вже виконавчим директором компанії, яка організовує престижний у світі моди ярмарок Bread & Butter. Робота по 90 годин на тиждень стала для нього нормою. 200 днів на рік він був у відрядженнях. Зрештою, Фосс не впорався з цим навантаженням. Лікарі поставили діагноз: синдром емоційного спустошення - Burn-Out.

Карстен Фосс став уникати спілкування з друзями. "Мене часто питали: як справи? Все гаразд? Але у такій тяжкій фазі не хочеться допомоги, навіть контакту. З одного боку – соромно зізнаватись у провалі, з іншого – визнавати це заважає гордість", - розповідає Фосс. Після того як він декілька місяців не платив за оренду квартири, він опинився на вулиці. Деякий час він виживав, продаючи дорогий одяг, який став непотрібним. Аж поки Фосс не взяв себе в руки і не почав все спочатку.

Робота по 90 годин на тиждень спустошує

Робота по 90 годин на тиждень спустошує

Зміна пріоритетів

"Я довго думав, чим хочу займатися далі. Але чого я точно не хочу, я знав одразу: назад до тієї сфери, в якій я працював", - каже Карстен Фосс. Нині він, за підтримки бюро працевлаштування, проходить піврічний курс перекваліфікації. В майбутньому Фосс хоче спеціалізуватися на консалтингу у сфері надання грантів ЄС. Своїм життєвим досвідом він хоче ділитися з іншими молодими менеджерами. Адже його історія – не виняток. "Гадаю, стрес є частиною життя у багатьох сферах. Часто співробітники беруть на себе забагато, перенапружуються. Адже цього очікує керівництво, у тому числі від молодих фахівців. Тому Burn-Out – проблема не лише старших людей", - нагадує Фосс.

Віднедавна у Німеччині діє громадська організація, яка має на меті допомогти людям саме у таких життєвих ситуаціях - Федеральне об’єднання людей, які зазнали банкрутства. Організація відкрила по всій країні "гуртки анонімних банкрутів". "Ми хочемо спростити життя людям. Вони ж не хочуть привселюдно визнавати, що вони у тяжкій економічній ситуації", - каже голова об’єднання Аттила фон Унру. У колі людей, яких спіткала у бізнесі схожа доля – часто просто через нещасливий збіг обставин – бізнесмени-банкрути говорять про свої проблеми, знаходять підтримку.

Другий шанс

Аттила фон Унру хоче домогтися зміни ставлення суспільства до людей, які не впоралися у бізнесі. За його словами, німці мають усвідомлювати, що кожен заслуговує на другий шанс. У цьому варто брати приклад з англійців або американців, каже фон Унру. "Правові норми, які стосуються банкрутства, у Німеччині мають коріння у кримінальному праві. Банкрути – порушники закону, виходить. У нас більше акцентують на провині і покаранні банкрутів, ніж в англосаксонських країнах", - каже колишній підприємець. Фон Унру та його однодумці хочуть зняти суспільне табу з проблеми банкрутства і кар’єрного краху. "Ми маємо не боятися випробовувати нове, усвідомлюючи ризик зазнати невдачі. В іншому разі у нас не буде інновацій", - застерігає Аттила фон Унру.