1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Мистецтво вихідців з України

Серед тих, хто назавжди перебрався до Німеччини з України та інших пострадянських країн, є чимало висококласних митців: музик, художників і письменників. Зазвичай, їм нелегко досягти творчих успіхів за абсолютно нових умов.

На вулицях німецьких міст можна побачити і українців з кобзами і росіян із балалайками (фото)

На вулицях німецьких міст можна побачити і українців з кобзами і росіян із балалайками (фото)

Музичний гурт “Арпеджіато” складається з вихідців із України та Росії, які мешкають у місті Потсдам. По приїзді до Німеччини музиканти із вищою освітою і великим досвідом не могли знайти роботу і жили лише на соціальну допомогу. Спеціальний проект потсдамського “Об’єднання для інтеграції на ринку праці та допомоги у працевлаштуванні” дав митцям можливість виступати із концертами і заробляти собі на життя своєю улюбленою справою.

Петер Дьоббер з центру інтеграції зазначає, що митцям-мігрантам у ФРН доводиться нелегко, доки вони не оволоділи мовою та не знають особливостей німецького ринку:

Митцям доводиться у нас найскладніше. Вони фактично не мають шансів знайти постійну роботу. Тому наша організація відправила запит до біржі з працевлаштування, аби ми відкрили проект винятково для митців. І нам це дозволили.

З березня цього року в Потсдамі діє проект, який має на меті підготувати східноєвропейських митців до самостійної роботи. У проекті нині беруть участь двадцять музикантів, художників, поетів та письменників. Приміром, Зоряна Бабюк зі Львова працює 20 годин на тиждень. Оплачуваними годинами праці вважається час репетицій і власне виступів на концертах у складі музичного ансамблю. Окрім Зоряни, яка грає на арфі, а також її чоловіка-піаніста, до гурту входять скрипалька, барабанщик та віолончеліст з Москви та ще двоє скрипалів-українців. За годину роботи Зоряна отримує один євро тридцять центів. Але це не зарплата, а додаток до соціальної допомоги з безробіття. Для Зоряни, яка закінчила Львівську консерваторію та грала в камерних та симфонічних оркестрах - це не просто робота, а можливість підтримувати і розвивати кваліфікацію. Колишня львів’янка дивиться у майбутнє з оптимізмом:

На даний момент все вимальовується дуже не зле. В наступному місяці ми маємо 10 або 12 концертів. Ми відчуваємо велику підтримку. Ми у змозі придбати різні необхідні для нас речі. Така “робота за один євро” хоч і не виглядає на папері особливо приємно, але її треба розуміти інакше. Для нас це допомога купити необхідні для нас речі, наприклад, струни або техніку для запису.

Назва ансамблю - “Арпеджіато” - вказує на незвичність манери, в якій грають виконавці. Акорди у музикантів лунають не в унісон, а складаються із один за одним взятих тонів, що робить музику незвичною. Зоряна каже, що всі учасники гурту є переважно класичними музикантами. Утім, окрім класики “Арпеджіато” грає також фольклорну музику, полюбляє гуцульські мотиви та єврейське музичне попурі, інколи джаз. Петер Дьоббер каже, що публіка із захватом сприймає виступи музикантів. Після перших концертів у Потсдамі “Арпеджіато” вже вийшов на берлінську сцену. Тому керівник проекту сподівається, що незабаром група стане самостійною. Утім, для успішної мистецької діяльності музикантам-іноземцям потрібний досвідчений менеджер, який знає особливості німецького музичного ринку. Петер Дьоббер, який разом із загальним керівництвом проекту одночасно виконує функції продюсера групи, намагається цю проблему вирішити:

Ми знаємо, наскільки це важко, коли музикантам треба брати на себе функції продюсера. Адже з талановитих митців виходять погані продавці. Тому нам дуже важливо виховати гарного менеджера або з учасників групи, або знайти когось іншого.

Петер Дьоббер сподівається також, що з його проекту виросте мистецька академія. Там митці-мігранти могли би працювати під одним дахом, реалізовувати свій потенціал та заробляти на життя.

Тим часом самі музиканти не мають сумнівів, що їхня група попри всі інтеграційні складнощі має можливість розвиватися. Той факт, що успішні вдома музиканти повинні попервах перебиватися на гроші для безробітних, їх не засмучує. Головне, кажуть вони, це можливість реалізовувати себе в музичній діяльності. Зоряна пов’язує такий оптимізм також і з українським менталітетом.

Кажу ж, власне нема на що жалітися. І всі, кого я знаю з музикантів, знайшли собі місце під сонцем. Взагалі в Німеччині дуже багато наших музикантів. Ще коли я вчилася в школі, мої знайомі музиканти грали в Берлінській філармонії. Українці – то талановита нація, і коли вони того хочуть і попадають в добре середовище, то мають всі шанси бути не гіршими від будь-якої іншої нації.

Під лежачий камінь вода не тече – любить повторювати Зоряна. “Арпеджіато” лежачим каменем не назвеш – на грудень у планах активних музикантів більше десяти концертів.

Також за темою