″Мирний атом″ непокоїть поляків | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

"Мирний атом" непокоїть поляків

Польский уряд хоче позбутися вугільної залежності. До 2030 року планується збудувати два ядерних реактори. Чимало поляків проти цього.

Для поляка Таутеуша Пастусяка протест проти атомної енергетики - суто особисте питання. Чоловік якраз майстрував у своєму маленькому садку, коли почався дощ із «жовтою отрутою». Він помітив дивні жовті плями, які мерехтіли на траві, але його це не занепокоїло, тому він продовжив працювати. Це був 1986 рік, тоді більш ніж за тисячу кілометрів пролунав вибух на Чорнобильскій АЕС. Таутеуш Пастусяк тоді й гадки не мав, що радіоактивна хмара пропливала над Європою, а також над його садом. Минуло ще п'ять днів, коли він дізнався, що «у Чорнобилі щось трапилося». Але тоді, як каже Пастусяк, «було вже надто пізно».

Таутеуш Пастусяк

Таутеуш Пастусяк

Занадто пізно, оскільки радіоактивний дощ, який поширився з України на інші країни Європи, вже проник через шкіру до організму Пастусяка, отруїв його кров. Відтоді чоловік став надзвичайно чутливим до інфекцій та хвороб. Взимку він ледь наважується вийти з дому, бо боїться застуд. Одного разу, розповідає Пастусяк, лікар дав йому медикаменти та зауважив: «Це найсильніші ліки, які є в Польщі. Якщо й вони не подіють, то для тебе немає жодної надії».

Повернення до атомної енергетики

П'ятнадцять років тому колишній морський офіцер переїхав до Копалино, невеликого містечка на північному узбережжі Польщі. Він збудував будинок з кількома вітальнями для туристів. Але одного чудового дня старий біль знову нагадав про себе. У листопаді минулого року голова сільської громади скликав загальну зустріч, на якій повідомив, що польский уряд обрав природний заповідник на кордоні з Копалино одним з трьох можливих майданчиків для будівництва атомної електростанції. Перші пробні буріння відбудуться вже упродовж найближчих місяців.

Понад 90 відсотків своєї енергії Польща отримує від вугілля. Більшість копалень є застарілими, при спалюванні виділяється велика кількість парникових газів. Нові реактори повинні до 2030 року забезпечити 12 відсотків енергії і зменшити залежність Польщі від вугілля. У 80-х роках уряд Польщі вже розробляв ядерну програму, але після аварії на Чорнобильській АЕС будівельні роботи були призупинені. Нині занедбані руїни в містечку Жарновець розглядають як одне з можливих місць для спорудження АЕС.

Знищення заповідника

За кілька кроків від будинку Пастусяка розташоване Балтійське море. Польські та німецькі автомобілі видніються на шляху до заповідника. Молода пара з кошиком для пікніка зникає серед дерев у напрямку піщаних дюн.

Занедбані руїни в містечку Жарновець

Занедбані руїни в містечку Жарновець

Якщо уряд почне реалізовувати свої плани, то дерева невдовзі зрубають, пояснює Пастусяк. Піщаний ґрунт укритий сосновими шишками, за дюнами блищить Балтійське море. Вода - ідеальна для охолодження реактора. «Це ж заповідник» - лютує Пастусяк. «Які ще європейські уряди будували б у заповіднику?».

Не дочекавшись відповіді, він вказує на маленький будиночок: скромний, якщо порівнювати з сусідськими. Він нічим особливо не вирізняється, за винятком величезного знаку, який прикріплено до огорожі: спотворений череп, очі і рот якого зображено у вигляді міжнародного символу ядерної енергетики. Поруч чорний надпис: «Ні! Атому».

Протести проти "мирного атому"

Плакат розробили у вітальні Пастусяка. На стінах висять речі, що нагадують про час, проведений на морі: величезна біла китова кістка, поруч з рибальським гачком картина, на якій зображене бурхливе море. Раз на тиждень тут збирається невелика група активістів з Копалино. Вони розсилають електронні листи, планують наступні акції зі збирання підписів, обговорюють свої страхи.

«Уряд весь час запевняє: «Не хвилюйтеся, все буде добре», - розповідає інженер, який вільно говорить німецькою мовою. Протягом десяти років він працював в одному з університетів у Німеччині. Він координує співпрацю з німецькими активістами. Свого імені воліє не називати, оскільки партнерка не в захваті від його діяльності.

«Деякі люди в регіоні сподіваються на нові робочі місця, - сказав чоловік в інтерв'ю DW. - Але більшість побоюються, що АЕС знецінить наш край та відлякає туристів». Деякі жителі села не мали дозволу на будівництво, отже, не мають і права на компенсацію, додав він.

Ядерні лобісти


Посольство Польщі в Німеччині розташоване у тінистому передмісті Берліна. У кімнаті, оздобленій деревом, Аркадіуш Роман обережно відставляє чашку з золотим обідком. Його завдання - пояснити, чому польський уряд, який після аварії на Чорнобильській АЕС відмовився від своєї першої атомної програми, знову повернувся до ядерних амбіцій. Нові реактори, на думку дипломата, сприятимуть створенню робочих місць і знизять залежність Польщі від вугілля. Він добре розуміє побоювання людей: «Чесно кажучи, я б і сам спочатку злякався, якби дізнався, що неподалік буде збудована АЕС. Особливо після того, що трапилося на Фукусімі».

У цій мальовничій місцевості може постати АЕС

У цій мальовничій місцевості може постати АЕС

Після аварії на АЕС Фукусіма в Японії Німеччина вирішила повністю відмовитися від атомних електростанцій до 2022 року. Німецький уряд пропонує Польщі обмін досвідом, «щоб забезпечити підтримку відновлюваних джерел енергії і оцінити альтернативи ядерній енергетиці».

Після вибуху на Фокусімі Роману довелося працювати понаднормово: проводити зустрічі з політиками, громадськими активістами та експертами з атомної енергетики. Наприкінці року він обійме нову посаду у Варшаві. Його наступника, ймовірно, очікує ще більше понаднормових робочих днів: «У 2013 ми назвемо інвестора, а також місця спорудження реакторів» - говорить він. Тільки минулого року занепокоєні громадяни Німеччини надіслали понад 30 тисяч листів до посольства. Кожного листа Аркадіуш Роман переслав до Варшави.

Без цунамі в Балтійському морі

Роман вважає неправильним демонізувати атомні електростанції. «В Японії було цунамі, але в Балтійському морі, цунамі бути не може». Низка європейських країн, серед яких і Німеччина, вже протягом багатьох років без будь-яких аварій використовують атомні електростанції: «Кожна країна має право на свій енергетичний баланс, у тому числі і ми»,- зауважує Аркадіуш Роман.

Звичайно, каже він, до енергетичного розмаїття належать і відновні джерела енергії. Ледь не чверть енергії повинна до 2030 року вироблятися за рахунок вітру, сонця та біогазу. На думку Катерини Гузек з природозахисної організації Greenpeace у Варшаві, цього недостатньо. Вона переконана, що Польща може бути цілком енергетично незалежною - навіть без атомних електростанцій. На її переконання, замість переходу на «небезпечну атомну енергетику» уряд має краще зосередитися на відновлювальній енергетиці, адже з «мирним атомом» пов'язано занадто багато ризиків.

Ці ризики коштують Пастусяку безсонних ночей. Він боїться, що його будинок і його невеликий туристичних бізнес може незабаром знецінитися, що він не зможе запропонувати ніякого майбутнього своїй маленькій донечці, яка нещодавно пішла в школу. І що, можливо, одного прекрасного дня знову може піти небезпечний жовтий дощ.


DW.COM