Менше критики Україні за видобуток газу? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.02.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Менше критики Україні за видобуток газу?

Голова комітету зовнішньої політики Бундестагу Рупрехт Поленц в інтерв'ю DW розповів, як видобуток сланцевого газу вплине на позиції України, Росії та США у світі.

Член правлячої в Німеччині партії Християнсько-демократичний союз Рупрехт Поленц очолює комітет зовнішньої політики Бундестагу. В інтерв'ю DW політик поділився своєю думкою про те, як "сланцева революція" у США вплине на позиції Росії у світі, а також чи змириться Захід із тим, що українські лідери опозиції сидять у в'язниці, якщо в Україні видобуватимуть сланцевий газ.

DW: У цьому році у програмі Мюнхенської конференції з питань безпеки, яка відбулася на початку лютого, не було жодної дискусії, присвяченої відносинам Росії та НАТО. Чи свідчить це, що значення Росії у світовій політиці зменшується?

Рупрехт Поленц: Для початку треба зауважити, що дискусії з представниками Росії в Мюнхені відбувалися. Зокрема, ми говорили з міністром закордонних справ про конфлікт у Сирії. Росія – важливий гравець на зовнішній політичній арені, член Ради Безпеки ООН із правом вето, без її участі не вирішити багато конфліктів. На жаль, у діях Москви не завжди простежується конструктивна позиція. Особливо в випадку Сирії, про що багато говорилося на конференції.

Нині активно обговорюють так звану "сланцеву революцію" у США. Деякі оглядачі в Німеччині прогнозують, що від нових технологій видобутку нафти та газу у США понад усе програє Росія. А як вважаєте ви?

Я б не говорив одразу про те, хто виграє, а хто програє. Тим не менш, завдяки видобутку сланцевого газу не тільки у США, але, наприклад, і в Україні, ми менше залежатимемо від традиційного постачання природного газу.

Голова комітету зовнішньої політики Бундестагу Рупрехт Поленц

Голова комітету зовнішньої політики Бундестагу Рупрехт Поленц

А російська економіка на 70-80 відсотків залежить від експорту нафти й газу. Якщо на ринок надходитиме більше газу, якщо виникне світовий ринок газу з відповідними механізмами ціноутворення, то це, звісно, матиме наслідки для стратегічної позиції Росії.

Російський бюджет розрахований на те, що ціна бареля нафти не опускається нижче за позначку в 80 доларів. Тому я можу уявити, що це ("сланцева революція" у США – Ред.) іноді не дає російському керівництву спати вночі.

Щодо України. Про те, що Київ може стати експортером газу, заявив під час дискусії на Мюнхенській конференції і комісар ЄС із питань енергетики Ґюнтер Еттінгер. Україна підписала угоди про видобуток сланцевого газу з декількома великими західними компаніями, в тому числі – з Shell. Складається враження, що Захід готовий співпрацювати з Україною в економічній сфері й миритися з тим, що в цій державі лідери опозиції сидять за ґратами. Це так?

Я думаю, що мине ще чимало часу, перш ніж Україна зможе задовольнити власні потреби в газі. Я розмовляв про це з українським послом. Він сказав, що на це потрібно близько восьми років. Внутрішньополітична ситуація в Україні протягом останніх років суттєво погіршилася через кримінальні переслідування колишніх членів уряду – не тільки Юлії Тимошенко.

Ми дуже сподіваємося, що це припиниться. Було багато розмов і спроб переконати Київ відмовитися від цієї політики й повернутися до цінностей, завойованих під час "помаранчевої революції". Тобто, я не бачу цього контексту (готовності Заходу співпрацювати з Україною попри проблеми з демократією – Ред.). Що стосується Росії, то вона залишиться для нас економічно й політично важливим партнером, ми і в майбутньому будемо експортувати багато газу з Росії. Але, і про це заявив міністр економіки Німеччини Філіп Реслер, ми очікуємо більше простору для маневру на переговорах про ціну. Тому що тепер ми можемо отримувати ресурси з інших джерел, яких раніше не було.

DW.COM