1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Медицина без майбутнього

Український уряд не проводить рішучих структурних реформ, які дозволили би істотно знизити рівень корупції в країні. Особливо гострою ця проблема є в галузі охорони здоров’я.

default

Рівень корупції в Україні, згідно з даними цьогорічного звіту міжнародної організації Transparency International, дещо знизився порівняно із минулим роком. За шкалою від одного до десяти корумпованість українських інституцій цього року було оцінено у 2,6 бали, що є дуже поганим показником. Ситуація, у порівнянні з результатами минулого року, покращилася незначно. 2005 року Україні дали 2,2 бала. Найбільш корумпованими українці вважають міліцію, судову владу та митницю. Слідом за ними йде сфера охорони здоров’я. Саме проблема корупції у цій галузі опинилася в центрі уваги звіту Transparency International, опублікованого першого лютого. Як зазначають представники організації, хабарництво у державних медичних установах України має повсюдний характер. На думку координатора східноєвропейських програм Transparency International Міклоша Маршалла, український уряд дивиться на корупцію у медицині крізь пальці:

“Український уряд називає одним із пріоритетів боротьбу із корупцією і при цьому справді робить деякі кроки для більш прозорого і ефективного функціонування державного управління. То чому ж нічого не відбувається у сфері охорони здоров’я? Боротьба із корупцією має охоплювати і цю галузь”.

Українська конституція гарантує всім громадянам право на безкоштовне лікування. Однак на практиці виявляється, що без конверту з грошима до лікаря краще не йти. Розповідає наш київський кореспондент Олена Гмирянська:

Попри те, що звіт міжнародної організації жорстко критикує усю галузь української медицини і вказує на її корумпованість, офіційна реакція Міністерства охорони здоров’я поки відсутня. На прохання прокоментувати скандальні висновки західних експертів, “Німецькій хвилі” запропонували ознайомити прес-службу міністерства зі змістом звіту. Оскільки, мовляв, подібні звинувачення линуть не вперше, МОЗ прагне достеменно з’ясувати, про які висновки щодо корупції йдеться нині. Натомість безпосередні користувачі медичних послуг демонструють цілковиту відкритість на закиди щодо корупції в системі охорони здоров’я. Більшість українців називають знущанням статтю Конституції про право громадянина на безплатну медичну допомогу. Люди розповідають, що доводиться давати винагороду за найпростішу консультацію лікаря, інакше на одужання марно сподіватися:

“Обов’язково потрібно щось дати. Приходиш, на тебе дивляться з ніг до голови: як ти одягнений, скільки можеш заплатити, більше чи менше. Покладеш конверт - по іншому дивляться, а так й взагалі промовчать”.

В народі знають і розмір хабара за ту чи іншу послугу і майже ніхто не відчуває незручностей під час його вручення:

“Ці всі хабарі, вони настільки даються лікарям легально. Суспільство це так легалізувало, що коли ти йдеш до лікаря ти розумієш, що тобі потрібно занести якусь там суму, залежно від його кваліфікації. У мене нещодавно сестра народжувала дитину. Ми платили 500 доларів і не можу сказати, що було уважне ставлення”.

Українці все прихильніше починають ставитись до ініціативи запровадження обов’язкового медичного страхування. Вони кажуть, що рівень української медицини і її можливості ніколи не підвищаться, допоки гроші розтікатимуться по кишенях лікарів.

Міклош Маршалл зазначає, що гроші у конвертах стали наслідком неспроможності нинішньої системи охорони здоров’я. Лікарі є лише жертвами системи. Однак цей факт не виправдовує корупції у лікарнях: гроші, які співробітники державних медичних закладів беруть з пацієнтів, все одно є нічим іншим, ніж хабарами:

“Зла іронія цієї системи полягає у тому, що відбувається своєрідна “приватизація” громадської сфери охорони здоров’я. Лікарі використовують державну або муніципальну інфраструктуру, але обслуговують хворих як клієнтів і просто кладуть гроші собі в кишеню”

За словами представника Transparency International, подібна корумпованість медичної галузі є великою проблемою не лише в Україні і на пострадянському просторі, але навіть у тих країнах Східної Європи, які вже стали членами Європейського союзу. Однак, приміром, у Польщі, Чехії та інших постсоціалістичних країнах реформи повільно просуваються. То ж клініки, на відміну від України, не занепадають. Головне, що потрібно українській медицині – це рішучі реформи, підсумовує Міклош Маршалл:

“Виділяти більше грошей на медицину – лише цим проблему не вирішити. Має бути змінена система. Адже люди і так вже платять гроші, але вони йдуть в нікуди. Все, що вимагається від уряду – зробити так, аби гроші пацієнтів не розтікалися по кишенях лікарів, а відкрито і прозоро йшли на рахунки лікарень. Це дозволить не лише підвищити зарплати лікарям, але і покращити медичне обслуговування, зробити управління медичними закладами більш ефективним”.