1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Майбутнє Ґете-Інституту: структурні реформи, але без скорочень

Німецький культурний центр Ґете-Інститут, який покликаний популяризувати німецьку культуру за кордоном, очікують значні зміни, зокрема робота за правилами сучасного менеджменту. Натомість йому більше не загрожуватиме масштабне скорочення числа філіалів. Навіть навпаки, у Східній Європі, Азії та арабському світі їх навіть збираються розширювати.

Центральний офіс Ґете-Інституту в Мюнхені

Центральний офіс Ґете-Інституту в Мюнхені

Отже, жодне представництво Ґете-Інституту в світі з метою економії закривати не будуть. А ще зовсім недавно політики всерйоз дискутували про те, що популяризувати німецьку мову та культуру потрібно насамперед у кризових регіонах. А от у країнах, які мають добрі відносини з ЄС, на німецьких культурних центрах можна заощаджувати. Так вважали за попередньої червоно-зеленої урядової коаліції. Тепер політики дотримуються іншої думки, каже член підкомітету Бундестагу «Закордонна культурна та освітня політика» від фракції ХДС/ХСС Моніка Ґріфан:

„Ми представили концепцію, в якій повністю зберігаємо всю мережу Ґете-Інститутів у світі. Це – величезне досягнення. Я пригадую, як на початку року про закриття низки представництв писали всі газети. Справа вирішена. Ми сказали – ні! Погляньте лишень на процес прийняття Конституції ЄС! Хіба можна сказати, що в Європі все так добре і ми вже такі об’єднані? Ні, до цього ще далеко, а тому нам потрібен діалог”.

Німецькі політики вирішили припинити безславну епопею економії, коли протягом 10 років кошти на утримання мережі Ґете-Інституту урізалися. Уперше за цей період Ґете-Інституту отримає додаткове фінансування – 13,5 мільйонів євро. А загалом на поширення німецької мови та культури Німеччина виділить майже 120 мільйонів євро. Така політика можлива не в останню чергу завдяки зусиллям наступника Йошки Фішера – міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра, кажуть депутати. І порівнюють – за перший рік урядування Штайнмаєр відвідав більше філіалів Ґете-Інституту, аніж його попередник за всі 6 років на посаді. Однак особливість нової політики стосовно Ґете-Інституту полягає не тільки в щедрому фінансуванні, але і в чітких вимогах. Передусім закордонним представництвам треба врешті навчитися рахувати гроші, каже депутат із фракції СДПН Лотар Марк:

„Ґете-Інститут упродовж минулих років не провів жодної структурної зміни і поводився так, ніби у нас, як і раніше, вдосталь коштів. Звісно це призвело до того, що інститут заліз у борги”.

Отже структурна реформа – завдання номер один для всієї мережі Ґете-Інститутів. А це означає, що керівництву філіалів доведеться миритися зі скороченням персоналу та з переходом на закони сучасного менеджменту. Депутати вимагають від Ґете-Інститутів тісної співпраці із закордонними німецькими школами, з іншими німецькими фондами та з місцевими корпунктами «Німецької хвилі». Очікують, що це допоможе уникнути подвійної роботи та суттєво знизить витрати. А координувати загальну роботу повинні німецькі посольства, що також є депутатським ноу-хау. На відкриття нових філіалів заощаджень, щоправда, не вистачить, однак їх стане на розширення роботи у важливих регіонах, зокрема у Східній Європі. Говорить Моніка Ґріфан:

„Якщо ми бажаємо світлого майбутнього Ґете-Інституту, нам потрібно зробити дві речі. Перша – переконатися, що Ґете-Інститут здатен на структурну реформу. По-друге нам треба впевнитися, що ми можемо впоратися з новими викликами – розширити присутність у Східній Європі, в Азії та в арабському світі”.

Якщо ще недавно Ґете-Інститути в Нью-Делі та Києві, в Капштадті та Тулузі могли самі розставляли акценти в роботі, то тепер депутати просять їх сконцентруватися передусім на викладанні німецької мови. Говорить депутат від фракції ХДС/ХСС Петер Ґаувайлер:

„Ось вам приклад стосовно того, як німці себе презентують. Чом, приміром, ми так переймаємося долею одного-єдиного читального залу? Бути йому площею в 300 квадратних метрів чи 500? Неймовірно, але факт – за ці 500 метрів шанувальники проводять масштабні збори підписів. Тому що якщо Франція знана як країна моди, а Італію ідентифікують з темпераментними італійцями, то Німеччина повинна бути представлена такими ось бібліотеками – як країна поетів та мислителів”.

Детально свої уявлення щодо майбутнього Ґете-Інституту депутати Бундестагу вмістили в запиті до всіх членів німецького парламенту. Остаточно концепцію розвитку цього закладу Бундестаг має ухвалити на початку 2007 року.