1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Майбутнє АЕС в Україні: модернізувати чи закривати?

За сім років термін дії 11 з 15 атомних енергоблоків України спливає. Однак закривати їх уряд не збирається, натомість хоче модернізувати і навіть побудувати нові. Нині інтрига в тому, чи виділить на це гроші ЄБРР.

Запорізька АЕС

Запорізька АЕС

Уже наприкінці цього року перший блок Південно-Української АЕС, підключений до мережі 1982-го, мали б закрити. Натомість стратегією передбачено, що він працюватиме на повну потужність ще як мінімум 17 років. Через рік, 2014-го, слід було б виводити з експлуатації й перший блок Запорізької АЕС, однак  і тут жодних змін у роботі не передбачається. Згідно з енергетичною стратегією України до 2030 року, всі атомні енергоблоки мають функціонувати і виробляти, як і сьогодні, понад 47 відсотків української електроенергії. Крім того, до 2030 року планують збудувати ще 6 нових атомних енергоблоків.

Безпека понад усе

У Міністерстві енергетики і вугільної промисловості стверджують, що робота реакторів у понад проектний час "потенційно можлива, якщо виконати норми ядерної та радіаційної безпеки". Один з найефективніших шляхів модернізації, на думку чиновників, - заміна генеруючих потужностей. На все про все потрібно понад мільярд євро. Таких грошей держава не має. Тому мають виручити іноземні кредитори, зокрема ЄБРР.

Європейський банк реконструкції і розвитку до середини березня має розглянути питання про надання Україні 300 мільйонів євро для модернізації атомних блоків. Чи дасть - залежить від акціонерів. "Це непростий процес, - пояснив у коментарі  DW Антон Усов, представник  ЄБРР в Україні. - Адже частина держав сповідують без’ядерну політику, решта - навпаки. Усе вирішиться після засідання акціонерів банку в середині березня". 

Якщо ЄБРР кредиту не дасть, то державному підприємству "Енергоатом", аби провести всі заходи з підвищення безпеки роботи АЕС, доведеться шукати гроші деінде. Наприклад, збільшити тарифи на електроенергію для населення і промисловості. "А це негативно вплине на економіку енергоємних підприємств та на рівень життя соціально незахищених верств населення", - каже виконувач обов’язків президента ДП НАЕК "Енергоатом" Віссаріон Кім.

Дешева енергія чи сир у мишоловці?

Реактор №4 Чорнобильської АЕС

Реактор №4 Чорнобильської АЕС

Прояв турботи до населення тут ні до чого - таку думку в розмові з DW висловили експерти й екологи. Так, Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-club", переконаний, що влада, утримуючи низькі тарифи на електроенергію, лобіює інтереси промисловості. "Олігархічні групи просто на цьому паразитують, мінімалізуючи свої витрати, - не стримує свого обурення Тодійчук. - Адже в умовах енергоНЕефективної економіки, дешева енергія допомагає покривати всі збитки. Але Україні це завдає великої шкоди".

Небезпека полягає в тому, що всі фінансові проблеми з виведенням з експлуатації атомних електростанцій та утилізацією відходів держава перекладає на майбутні покоління. DW зробила запит до міністерства вугільної промисловості та енергетики України, чи розраховане (і в якому обсязі) фінансування на поступове закриття старих енергоблоків. У своїй відповіді відомство вказало суму без урахування затрат на утилізацію відходів. Чи не тому, що як і зауважив експерт, такі витрати нині не є пріоритетними?

А хто споживатиме?

Громадські активісти не розуміють й інших "атомноенергетичних планів" уряду, зокрема будівництва шістьох нових реакторів. Вони стверджують, що і без них атомна енергетика в Україні у профіциті. "Постійно простоюють ті чи інші два реактори, - обурюється  Кирил Савін керівник Представництва Фонду імені Гайнриха Бьолля в Україні. - Це  не тому, що вони зламані, а від того, що зайві. Вони можуть виробляти електрику, але її нема кому споживати".

Непокоїть експертів, зокрема Олександра Тодійчука, й те, що два нових енергоблоки, що споруджуються нині на базі Хмельницької АЕС, будують з порушенням техніки безпеки. "Україна не зробила жодних висновків з Чорнобиля. Це видно на прикладі Хмельницької АЕС, адже на фундаментах, яким уже 30 років, які не були "консервовані", вже почали споруджувати нові енергоблоки". 

В "Енергоатомі" сказати конкретно, хто споживатиме енергію, вироблену новими енергоблоками, не змогли. У коментарі вдалися до абстрактних термінів про "енергетичну незалежність України в довгостроковій перспективі", про "збільшення енергоспоживання, що потребує збільшення енергогенерації, в тому числі й атомної", згадали й про дешевизну атомної енергії.   

Не нарощувати, а скорочувати

Запорізька АЕС

Запорізька АЕС

Тобто в той час, коли у світі намагаються зробити економіку більш енергоефективною, Україна планує навпаки споживати більше електроенергії. Чому так, не розуміє Ірина Головко, координатор проектів CEE Bankwatch Network в Україні. "Урядовці повинні були б утілювати іншу політику: не нарощування, а скорочення потужностей АЕС", - каже еколог.

Схожу тенденцію помітив і Кирило Савін. за його словами, нині у багатьох країнах світі відбувається декаданс атомної енергетики, а не ренесанс, про який говорить "Енергоатом". І як приклад наводить Німеччину, де ухвалено принципове рішення про відмову від ядерної енергетики.  Тут останній реактор мають вивести з експлуатації у 2022 році.

Експерт вважає, що в атомному майбутньому України велику роль відіграє Росія. Адже саме за її кошти будуватимуться нові енергоблоки. Крім того, від співпраці з північним сусідом залежить і питання пального для АЕС: "Для того, щоб з урану зробити паливо для атомної станції, його треба скеровувати до Росії, для збагачування, а тоді у вигляді твелів повертати назад в Україну. Тобто це не наша внутрішня сировина".

Екологи впевненні, якщо би урядовці справді хотіли посилити ядерну безпеку України, то прохали б у кредиторів гроші не на модернізацію АЕС, а для поступового закриття станцій і утилізацію відходів. У такому випадку можна було б і про енергетичну стратегію говорити.