1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Лінднер: Демократія в Україні швидше постраждала, ніж зміцнилася

Експерт берлінського Фонду науки й політики Райнер Лінднер вказує на хиткість домовленостей між учасниками політичного конфлікту в Україні й застерігає перед небезпекою нової ескалації.

default

Райнер Лінднер

Українські політичні лідери, судячи з усього, нарешті порозумілися, силового варіанту розв’язання конфлікту вдалося уникнути. Дострокові вибори мають відбутися тридцятого вересня. Пане Лінднер, чи можна говорити про поступ у демократичному розвитку України?

Поступ досягнуто в тому сенсі, що вдалося уникнути ескалації й домовитися про термін виборів. Водночас, на мою думку, демократія швидше постраждала, ніж зміцнилася. Під час різних фаз кризи можна було побачити, як президент, так і прем’єр доходили до межі своїх конституційних повноважень. Крім того, залишається нерозв’язаною цілка низка проблем. Сюди відноситься й майбутня доля міністра внутрішніх справ, й питання про те, чи продовжуватиме Партія регіонів наполягати на проведенні дострокових президентських виборів. Крім того, не відомо, що тепер буде з Конституційним судом, який проявив свою недієздатність і залежність від політичних інтересів. Тому не можна говорити про перемогу демократії, оскільки Конституційний суд, як найвища інстанція демократичного розв’язання проблем, виявився недієздатним. Слід подумати також над змінами до конституції.

Вдосконаленням української конституції мабуть доведеться зайнятися вже новому парламенту - за умови звичайно, що дострокові вибори відбудуться. Що треба зробити для того, аби наступна Верховна Рада могла працювати ефективно?

По-перше, слід ще раз наголосити на тому, що зміна фракцій тягне за собою політичні та юридичні наслідки. Ми знаємо, що Рада Європи критично ставиться до цього. Але, очевидно, це єдина можливість, як уникнути перекуповування парламентаріїв. У принципі саме така практика, до якої вдалася фракція Партії регіонів, і спричинила нинішню кризу, що призвело до порушення балансу. По-друге, важливо, щоб політики дотримувалися досягнутих домовленостей. Зараз після фази напруження в Україні знову наступив спокій. В останні місяці й роки таке чередування повторюється постійно. Але ж Україні потрібно більше спокійних фаз, вона потребує політичної послідовності. Я не виключаю, що тепер в Україні знову говоритимуть про дострокові тільки тепер вже президентські вибори й у країні знову запанує неспокій.

Тобто, якщо вже йти до виборчих дільниць, то варто поєднати парламентські й президентські вибори?

Ні, в цьому випадку я виступаю за те, щоб дострокові парламентські вибори повністю відмежувати від президентських. Якщо тепер на голосування винести й посаду глави держави, то після цього знову може настати фаза ескалації, спровокованої тією стороною, що програє. Сьогодні країні потрібен спокій, послідовність в ухваленні політичних рішень і дотримання виборчих термінів.

Пане Лінднер, кого, на вашу думку, можна віднести до переможців актуальної кризи, а кого до тих, хто програв?

У мене склалося враження, що всі головні учасники конфлікту швидше програли, ніж виграли. Це стосується, як погіршення їхнього іміджу за межами країни, так і серед самих виборців. Зараз можна помітити втому серед людей. Я не говорю про активістів майдану, яких слід називати швидше працівниками майдану, ніж прихильниками тієї чи іншої партії. Всім відомі розцінки за участь у мітингах. Врешті-решт, готовність політиків принаймні вивести з казарм чи тримати напоготові озброєні підрозділі свідчить про те, як легко можна загострити ситуацію. За таких обставин ще більш важливим є той факт, що політики буквально в останню секунду продемонстрували свою політичну зрілість й домовилися про дату проведення виборів. Сподіваюсь, що ті відкриті питання, про які я говорив раніше, не стануть причиною нового загострення.

Як би ви оцінили дії Європейського союзу й Ради Європи під час політичної кризи в Україні?

На мою думку, правильно, що Європейський союз принаймні назовні зайняв вичікувальну позицію. Але водночас в останні тижні, дні й особливо в останні години відбувалося інтенсивне спілкування між європейськими й українськими політиками. Відбувалися й телефонні розмови, але також безпосередні переговори. Ви знаєте, що минулого тижня в Києві побував голова Парламентської асамблеї Ради Європи, пан Мороз побував на зустрічі спікерів європейських парламентів. Посли країн ЄС, у свою чергу, також зробили свій великий внесок у подолання кризи. Врешті-решт, слід згадати й уповноваженого ЄС з питань зовнішньої політики Хав’єра Солану, який постійно був у курсі справ й стримуючи впливав на супротивні сторони. Отже, можна говорити, що Європейський союз з належною стриманістю підтримав демократичні структури в Україні - також у тій ситуації, коли здавалося, що все остаточно зайшло в глухий кут.

Розмову з Райнером Лінднером записав Володимир Медяний