1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Лікарі-українці допомагають побороти дефіцит кадрів у Німеччині

Кількість лікарів з України у Німеччині щороку зростає на 5%. Адже влаштуватися на роботу іноземцям стало простіше. Німецькі пацієнти, однак, скаржаться, що мігранти погано володіють німецькою.

Лікар консультує пацієнта

Лікар консультує пацієнта

Після затяжної операції анестезіолог німецькою мовою запитує у старенького дідуся, чи у нього нічого не болить. У лікаря російський акцент. Пацієнт, ледве оговтавшись від наркозу, перелякано перепитує, чи не почалась раптом знову війна. Так Дмитро, який походить з Новосибірська і працює в одній із лікарень федеральної землі Баден-Вюртемберг, описує один із випадків своїх робочих буднів у Німеччині.

Ласкаво просимо до Німеччини?

У Німеччині сподіваються побороти дефіцит власних кадрів за допомогою лікарів з-за кордону

У Німеччині сподіваються побороти дефіцит власних кадрів за допомогою лікарів з-за кордону

За статистикою Федеральної палати лікарів Bundesärztekammer, за останні 10 років кількість спеціалістів з-за кордону, що отримали ліцензію лікаря у Німеччині, зросла у два рази. Станом на 2012 рік працевлаштованих медиків, що не мали німецького громадянства, налічували 32 548, у той час як у 2002 їх було лише 16 160.

Найбільше лікарів-мігрантів приїжджає до ФРН з країн Східної Європи, передає агенція AFP, посилаючись на дані Федеральної палати лікарів. Здебільшого це лікарі з Румунії. Утім, зростає й кількість лікарів-вихідців з країн СНД, зокрема й українців. "Кількість лікарів з України, що працюють тут за фахом, зростає щороку на 5%", - розповів в інтерв'ю Deutsche Welle керівник відділу міжнародних зв'язків Федеральної палати лікарів Рамін Парса-Парсі. "За статистикою у 2012 році було зареєстровано 922 лікаря з України, у 2011 таких налічували 821. Більшість з них працюють у лікарнях, лише невелика частина мають свої приватні клініки – приблизно 62".

Олександр Марґулан, наприклад, народився у Житомирі, виріс в Чернівцях, має досвід роботи у лікарнях Донецька та Москви. З 1992 року він живе і працює у Німеччині. Зараз у нього власна дерматологічна клініка у Кельні. "Жодних бар'єрів у роботі я не відчуваю. Головне - бути хорошим спеціалістом і володіти німецькою. Англійська тут не потрібна", - розповів лікар DW.

 Високі технології і достойна зарплата

"Що тягне  людей сюди? Я вважаю, що високий технологічний рівень, який дозволяє навчитися новому і підвищити кваліфікацію", - розповідає Ігор з Харкова, який наразі працює зубним техніком у Бонні, а у майбутньому планує вивчитись на лікаря-стоматолога.

З такою думкою погоджується і Дмитро із Новосибірська. "Те, що багато хто з моїх колег (вдома - ред. ) можуть дізнатися лише з професійної літератури і преси, я бачу щодня. Дуже високотехнологічна, добротно оснащена і всім доступна – такою є сьогоднішня медицина Німеччини", - пояснив він в інтерв'ю DW. Без сумніву, важливу роль відіграє і оплата праці, переконаний Дмитро. "Мені подобається працювати тут, оскільки не потрібно шукати можливостей "підзаробити на стороні", можна спокійно зосередитися на роботі і не замислюватися над тим, де взяти грошей на зимові колеса".

Спрощені умови

Іноземцям, що не є громадянами ЄС, у Німеччині стало легше працевлаштуватися з квітня 2012 року, відколи чинності набув новий закон про визнання закордонних дипломів. Тепер кандидати на вакансії у Німеччині можуть претендувати на отримання свідоцтва про допущення до лікарської практики – "апробації". Раніше вони могли лише клопотати про надання дозволу на роботу за професією. "Апробація – це, по суті, повноцінна ліцензія для лікарів. Вона діє у всій країні, не має обмежень в часі. Натомість дозвіл на роботу видавався на певний термін і дозволяв працювати лише в одній федеральній землі", - пояснює Парса-Парсі. За його словами, наразі половина українських лікарів у Німеччині вже отримали "апробацію".

Німці скаржаться на низькі зарплати

"Ми зустрічаємо колег та колежанок з усіх країн світу з відкритими обіймами", - зазначає голова профспілки німецьких лікарів Marburger Bund Рудольф Генке. Адже представники лікарської спільноти сподіваються, що за допомогою лікарів з-за кордону вдасться побороти дефіцит власних кадрів.

Німецькі лікарі нарікають, зокрема, на великі навантаження на роботі і низьку зарплату. "Я думаю, що у Європі немає жодної іншої країни, де на одного лікаря припадає така велика кількість пацієнтів", - стверджує голова профспілки німецьких лікарів Marburger Bund Рудольф Генке. За його словами, лікарі скаржаться, що щільний графік роботи і перенавантаження шкодять їхньому здоров'ю. Тож, отримавши диплом німецького вищого навчального закладу, багато хто залишає батьківщину для роботи у Великобританії, Швейцарії або в одній із скандинавських країн.

Обов'язкова вимога - знання німецької

Рамін Парса-Парсі з Федеральної палати лікарів також сподівається, що лікарі-мігранти допоможуть заповнити вакантні місця у німецьких лікарнях. "Аби лишень від цього не страждала якість лікування", - уточнює він.

Лікарі мають володіти німецькою, вважає Рудольф Генке

Голова профспілки лікарів Рудольф Генке

Велике занепокоєння серед медиків викликає низьких рівень знань німецької мови. Рудольф Генке стверджує, що до нього часто надходять скарги від пацієнтів, які не змогли порозумітися з лікарем. Саме тому керівник профспілки лікарів Marburger Bund  Генке виступає за впровадження централізованого іспиту з німецької мови. "Зараз неможливо зрозуміти, як перевірялися знання мови. Майже кожен район в межах міста має право по-своєму організовувати цю перевірку знань. […] Більшість екзаменаційних завдань навіть не сертифіковані", - пояснює Генке.

Анестезіолог Дмитро вивчив мову у Німеччині. Він собі не уявлює роботу лікаря без володіння німецькою. "І справа тут навіть не в тому, що потрібно спілкуватися з колегами чи родичами. Є маса літератури, яку необхідно читати. І вона не перекладається на грецьку, румунську чи російську. Професійна переріодика також виходить німецькою. Тож, якщо не хочеш відставати, потрібно читати. А для цього потрібна мова", - розповів DW вихідець з Росії.