1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Лібералізація торгівлі – загроза чи шанс для національної економіки?

Згідно з нещодавно оприлюдненим дослідженням Світового банку, максимальне зняття торговельних бар”єрів сприятиме відчутному підвищенню рівня життя в світі. Як засвідчили дебати, що днями відбулися в Бундестазі, не всі політичні партії в Німеччині дотримуються такої думки. Також в Україні не вщухають дискусії навколо питання про лібералізацію торгівлі.

Цими днями у Берліні можна було почути відголоски останнього саміту Світової організації торгівлі, який два місяці тому відбувся в Гонконзі. Про лібералізацію торгівлі вирішили поговорити депутати Бундестаґу. Серед німецьких народних обранців вималювалися три різні точки зору. Представники правлячої коаліції задоволені перебігом переговорного процесу щодо скасування торговельних обмежень у світі. Однак, як зауважив християнський демократ Еріх Фріц:

„Європейці пішли на цілу низку поступок, але вони так нічого й не отримали у відповідь. Натомість США продемонстрували твердість своєї позиції, і це їм жодним чином не зашкодило.”

Нагадаємо, що під час саміту СОТ у Гонконзі індустріальні країни погодилися до 2013-го року скасувати експортні субсидії для своїх фермерів і частково відкрити власні ринки для товарів з країн третього світу. Для німецьких лібералів цього замало. Вони вимагають від європейців значно більших поступок. Говорить член фракції Вільної демократичної партії у Бундестазі Ґудрун Копп:

„Нам терміново потрібно домогтися зниження митних зборів. І зробити це треба, як в індустріальних країнах, так і в країнах, що розвиваються. Нам слід позбутися митної бюрократії. Ця бюрократія становить від п”яти до десяти відсотків загальної вартості товару. Це величезний тягар, і щоб позбутися його треба багато ще докласти чималих зусиль.”

Однозначно проти лібералізації світової торгівлі виступають у Німеччині представники Лівої партії. Вони також використовують кожну можливість для критики на адресу СОТ. Говорить депутат Бундестаґу від Лівої партії Хусеін-Кенан Айдін:

„СОТ існує вже десять років. Але голод на планеті не тільки не вдалося подолати, а навпаки ця проблема стає дедалі серйознішою. Це пов”язано з тією роллю, яку досі відігравала Світова організація торгівлі. СОТ – це система, яка примушує країни відмовлятися від механізамів, що захищають їхню національну економіку. Це має катастрофічні наслідки. Навіть у Європейському союзі така політика призводить до руйнування соціальної держави і загострює проблему бідності. В Африці така політика руйнує життя людей.”

Однак таке радикальне ставлення до Світової організації торгівлі, яке продемонстрували в Бундестазі представники Лівих партій, залишається серед депутатів німецького парламенту винятком. Хоча, як наголосив соціал-демократ Дітмар Штаффельт, найбідніші країни повинні й надалі мати можливості для захисту власної економіки, аби бути взмозі взагалі розбудувати власні структури.

До речі, й в Україні, яка прагне стати членом Світової організації торгівлі, не вщухають суперечки навколо питання про те, скільки лібералізації може витримати українська економіка. Розповідає Захар Бутирський:

Член Компартії Георгій Крючков вважає, що влада нічого не робить для захисту вітчизняного товаровиробника від негативних наслідків вступу до Світової організації торгівлі. У такій ситуації і в наступному парламенті СОТівські закони навряд чи пройдуть, каже Крючков:

“Те, що робить наша влада –будь-що втягнути у НАТО, навколішках уповзти до ЄС, мерщій вступити до СОТ. Якщо так буде, очікувати, що будуть захищені інтереси України, дуже складно.”

Президент і уряд пояснюють, що ринкові правила дозволять зміцнити конкурентоздатні галузі, наприклад, високих технологій та авіабудування, і натомість розпрощатися з баластними. За словами колишнього міністра економіки Сергія Терьохіна, який в уряді Юлії Тимошенко, відповідав за процес приєднання до СОТ, вже підписано 9/10 двохсторонніх угод з доступу на ринки товарів і послуг. Терьохін каже, що ці домовленості набули чинності і особливих “люфтів” для України там не передбачено. Винятки - це надання “перехідних періодів” для фінансової галузі, страхового бізнесу та інтелектуальної власності. Ще тривають переговори з приводу сільського господарства, але розраховувати на м‘яку позицію СОТ не слід, каже Терьохін:

“Я не думаю, що країни СОТ підуть на більш пільгові умови, ніж ті, які будуть встановлені для аграрного сектору Європи. Ви знаєте, 2013 рік – „дедлайн” для скасування будь-якого роду експортних підтримок.”

Терьохін визнає, що вступ до СОТ може стати дуже болісним для текстильної промисловості, м‘ясопереробки, цукроваріння, а також банківської та страхової сфери. Водночас він переконаний, що такий „шок” навчить Україну жити в конкурентному середовищі.

Захар Бутирський, Петер Шютцле