Любов до шоколаду в третьому поколінні | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 05.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Любов до шоколаду в третьому поколінні

От уже сто років шоколадна фабрика Ritter Sport перебуває в руках однієї родини. Нині вся відповідальність за підприємство лежить на Альфреді Т. Ріттері. Але бізнес і шоколад – не єдині його пристрасті.

Альфред Т. Ріттер

Альфред Т. Ріттер

Цей шоколад уже за формою вирізняється від інших - квадратні товстенькі плитки. Таким може бути шоколад тільки від фірми Ritter Sport. Ідея саме такої форми спала на думку бабусі Альфреда Ріттера: шоколадна плитка мала пасувати в кишеню кожної спортивної куртки.

Історія фірми розпочинається 1912 року. Тоді родина Ріттер заснувала кондитерську фабрику Alfred Ritter Cannstatt. Тим часом підприємством керує вже онук засновника - Альфред Т. Ріттер. Шоколад - це не єдина його пристрасть. Він захоплюється ще й відновлюваними джерелами енергії.

Працівники як друзі

При зустрічі з Альфредом Ріттером у першу чергу кидається в очі його зачіска. Темна кучерява шевелюра обрамляє округле обличчя. Окуляри а-ля Джон Леннон. Він справляє спокійне і вкрай врівноважене враження. При розмові відразу помічаєш, що Альфред Ріттер належить до тих підприємців, які не забувають і про соціальну відповідальність. «Підприємство - це така річ, коли одна людина щось робить для іншої людини», - каже він. Як власник фірми ти маєш великий вплив на життя людей, які в тебе працюють. «Набагато приємніше дивитися на них як на друзів, а не як на ворогів», - наголошує Альфред Ріттер.

Альфред Ріттер: смак шоколаду виказує також, як ведеться працівникам фірми

Альфред Ріттер: смак шоколаду виказує також, як ведеться працівникам фірми

Перед тим, як остаточно зануритися в світ бізнесу, Ріттер упродовж чотирьох років працював психотерапевтом. Після смерті батька він поміняв затишний кабінет лікарської практики на крісло в консультаційній раді шоколадної фабрики Ritter Sport. «Тривалий час я був наймолодшим у Німеччині головою консультаційної ради. На цій посаді я супроводжував діяльність фірми. Тоді справи йшли ще добре», - згадує Альфред Ріттер. Коли 1985-го року компанія опинилася в скрутному становищі, він, не вагаючись, взявся втілювати структурні реформи. Як тільки все знову налагодилось, Ріттер зайнявся іншими темами.

Парадигма проти атомної енергії

Відновлювальні джерела енергії були серед тем, які особливо цікавили Ріттера. Своєрідним поштовхом у цьому напрямку стала атомна катастрофа на Чорнобильській АЕС. 1986-го року Ritter Sport не змогла закупити для свого шоколаду ліщину в Туреччині, оскільки весь урожай виявився радіоактивно забрудненим. Тоді Альфред Ріттер подумав, що проти атомної енерегтики треба щось робити. Він відчув тягу до політики й запропонував зробити атомну енергетику економічно зайвою.

Так Альфред Ріттер почав розвивати тему використання сонячної енергії. І от 1988-го року в Німеччині з'явилася фірма Paradigma, яка спеціалізується на випуску опалювальних систем, що працюють на альтернативній енергії. «Займатися цим питанням мені приносить величезне задоволення», - зізнається Ріттер, хоча минуло десять років перш, ніж Paradigma почала приносити прибутки.

Менш успішною справою виявилася спроба зазирнути в майбутнє автомобілебудування. На початку 90-х Альфред Ріттер інвестував величезну суму в розробку власного електромобіля. «Потенціал був, але тодішній менеджер усе хотів робити самостійно, - розповідає підприємець. - Нам треба було звернутися до потужного автовиробника. Але ми цього не зробили. Ми могли розробити прототип, але не авто для серійного випуску». Нині Ріттер зізнається, що недооцінив всю складність ситуації. Він думав, що проект набере власну динаміку, але цього не сталося.

Якість має свою ціну

Коли 2005-го року шоколадна фабрика знову почала переживати складнощі, Альфред Ріттер вирішив очолити її особисто. На його думку, протистояти таким велетням галузі, як Nestlé або Mars, можна тільки за допомогою високої якості. При цьому він не цурається інколи пливти й проти течії. Навіть у часи, коли точилася справжня цінова війна між виробниками, шоколад від Ritter Sport не подешевшав. І фірма не тільки не прогоріла, а навіть ще більше зміцнила свої позиції на ринку. «Це доводить правильність нашої концепції: ми пропонуємо якісний шоколад за чесною ціною, - каже Ріттер. - Співвідношення ціни та якості в нас просто відмінне».

Ріттер не має наміру переносити виробництво закордон: високо вмотивовані працівники й відмінна інфраструктура - це більше, ніж переваги дешевої робочої сили

Ріттер не має наміру переносити виробництво закордон: високо вмотивовані працівники й відмінна інфраструктура - це більше, ніж переваги дешевої робочої сили

Альфред Ріттер не лише виробляє хороший шоколад. За свою менеджерську діяльність він отримав уже не одну винагороду. Його відзначили як одного зі ста найкращих працедавців Німеччини. Світовий фонд дикої природи та економічний журнал Capital присудили йому титул «Еко-менеджер року». Його нагороджено Федеральним хрестом за заслуги. І це далеко не всі відзнаки, якими сьогодні може похвалитися Ріттер.

За словами підприємця, справи в його шоколадній фабриці знову йдуть добре. Він сподівається, що фірма й у четвертому поколінні залишатиметься в родинних руках. Про своїх трьох дітей, дружину й приватне життя Альфред Ріттер говорити не любить. 59-річний підприємець уже багато чого досяг. Для багатьох це було б приводом відкинутися в кріслі й нарешті відпочити. «Я напевно щось ще зроблю в цьому житті, але що саме поки не знаю», - каже Ріттер.

Офіційні урочистості з нагоди ювілею фірми відбулися 4 липня. Однак це зовсім не день заснування підприємства. Цього дня 1912 року одружилися Клара та Альфред Ріттер. «Якщо хочете це був, так би мовити, «офіційний» початок усього», - пояснив один з представників компанії Ritter Sport. Попри всю любов до традицій, вже зараз можна передбачити й певні зміни: упродовж от уже ста років керівника фірми звати Альфред Ріттер, третій за рахунком Альфред, однак, уже жодного зі своїх синів не назвав цим ім'ям.

DW.COM