1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Львів’яни пізнають культурне надбання кримських татар

70-ті роковини депортації кримські татари вшанували у Львові. Громада кримських татар, що тимчасово переїхала до Львова, відкрила для львів’ян свою культуру: мистецтво, звичаї та традиції.

Україна, Крим, кримські татари, Львів

Львів’яни разом з кримськими татарами запалити сотню свічок, складених у тризуб та тамгу

Донедавна їх було з два десятки, а вже нині кримськотатарська громада Львівщини нараховує до тисячі осіб. Це сім'ї тих "кримців", як вони самі себе називають, яким довелося з початком весни пакувати валізи й шукати прихисток на материковій Україні.

"З сумом ми дізналися, що наших земляків у Криму позбавили можливості вшанувати пам'ять людей, які загинули в часи депортації", - каже в інтерв’ю DW студент, який шість років живе у Львові, Руслан Сейдаметов. Це надто жорстоко, каже юнак, адже примусова депортація 1944 року була найбільшою трагедією мого народу.

Чужої біди в нашій країні не буває. Ми солідарні!, - заявив львівський мер Андрій Садовий.

"Чужої біди в нашій країні не буває. Ми солідарні!", - заявив львівський мер Андрій Садовий.

У Криму в Руслана залишилася сестра й батьки. Чекаємо на позитивні зміни, каже він, хоча всі розуміємо, що буде дуже важко. "Ми вже не віримо росіянам. Режими, які намагаються знищити пам’ять рано чи пізно зазнають краху", - додав студент.

Львівська солідарність

Львів’яни разом з кримськими татарами вийшли в суботу на центральну площу міста, аби запалити сотню свічок, складених у тризуб та тамгу (національний символ кримських татар). "Ми віддаємо шану невинно вбитим побратимам. Висловлюємо свою підтримку нашим братам. Чужої біди в нашій країні не буває. Ми солідарні!", - так коротко на акції пам’яті висловив позицію від імені всіх львів’ян мер Андрій Садовий.

Кримськотарарські народні умілці влаштували у Львові майстер-класи з вибійки

Кримськотарарські народні умілці влаштували у Львові майстер-класи з вибійки

Утім, львів’яни не лише вшанували пам'ять про депортованих, але й проявили неабияке зацікавлення культурним надбанням кримських татар. Зала, де кримські активісти читали лекцію про історію свого народу, не вмістила всіх бажаючих. "Попри різницю у вірі, світосприйнятті, український і кримськотатарський народи мають важливу спільну рису, - каже лектор, активіст Алім Алієв. - Їх об’єднує внутрішнє відчуття свободи, це особливо свободолюбові народи".

Культура зближує

Майстри розпису, ткацтва та гончарства запросили львів’ян на свої майстер-класи. Саме ці ремесла були найбільш поширеними у кримськотатарській культурі, зрештою, як і в українській. Завдяки цим вмінням кримські татари заробляли і влаштовували свій побут.

Майстер по-дереву Олександр Бриндіков запропонував львів’янам пізнати основи та тонкощі давнього традиційного мистецтва вибійки. Для цього майстер використав власноруч зроблені дерев’яні кліше з кримськотатарським та українським орнаментом.

Заможні кримські татари вже зазвичай робили вишивки золотом та сріблом

Заможні кримські татари вже зазвичай робили вишивки золотом та сріблом

"Вибійки були поширеним ремеслом, особливо серед бідного населення. Одяг з вибитим узором носили селяни на щодень. А от заможні кримські татари вже зазвичай робили вишивки золотом та сріблом", - розповідає під час уроку Олександр.

За словами учителя, узори майстрині наносили олійними фарбами на полотняну тканину, яку здебільшого самі й ткали. Цей вид мистецтва був найпоширенішим у 16-18 столітті. Причому, каже Бриндіков, кримським татарам притаманні гострі орнаменти східної традиції, а українці надавали перевагу рослинній символіці. Вибійки на тканинах були зазвичай дво- або триколірними. Усі кліше, зауважує майстер, робили переважно з міцної деревини - груші.

Благодійна допомога

Маленькі та дорослі львів’яни також змогли долучитися і до традиційного розпису в техніці акварелі. Усі роботи учнів та вчителів у рамках майстер-класів залишаються у фондах Національного музею ім. Андрея Шептицького, який підтримав мистецький проект кримських татар.

Утім, свої "шедеври", або ж роботи майстрів учні могли й придбати, або ж зробити благодійний грошовий внесок. Вилучені кошти організатори обіцяють скерувати на допомогу кримськотатарській громаді Львова та переселенцям з Криму.

DW.COM