Лише 0,33 відсотка українського струму не вбивають природу | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.05.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Лише 0,33 відсотка українського струму не вбивають природу

За 4 місяці цього року підприємства відновлювальної енергетики в Україні виробили 0,33% від загального об'єму електроенергії. Це дані Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива і енергії України.

default

У Німеччині відсоток «зеленого» струму, або відновлюваних видів енергії, в енергетичному балансі досягнув 17 відсотків, свідчить статистика федерального об’єднання енергетичного та водного господарства. Українцям до цього ще рости й рости. У перші місяці 2011 року цей показник в Україні становив якісь 0,33 %. Втім, щодо того, мало це чи багато, існують різні думки.

Так, виконавчий директор компанії Fuel Alternative Юлія Березовська впевнена, що прогрес в розвитку відновлювальної енергетики в Україні очевидний. За останні півроку кількість об’єктів відновлювальної енергетики, що отримали «зелений тариф», збільшилася у півтора рази і, таким чином, офіційно «зелену» енергію виробляють 72 об'єкти. Це дає їм право на продаж струму за пільговими тарифами.

«Разом з тим, за рахунок чого відбувається ріст потужностей в альтернативній енергетиці? За рахунок малої гідроенергетики, в першу чергу, за рахунок біоенергетики і сонячної енергетики»,- зауважує Березовська. Її насторожує, що окрім однієї компанії значущих інвесторів в сонячну енергетику досі немає, а ті, хто мав намір інвестувати в українські вітропарки, не поспішають це робити.


Напередодні Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива і енергії України (АПЕУ) оприлюднила звіт - у січні-квітні цього року українські підприємства виробили 207,868 мільйонів кіловат-годин електроенергії, яку продали ДП «Енергоринок» за «зеленим» тарифом. Це 0,33% від загального обсягу електроенергії, проданої енергогенеруючими підприємствами за цей час. За даними Асоціації, найбільше «зеленої» енергії виробили підприємства малої гідроенергетики.

Як розповів DW представник Української мережі енергетичних інновацій greencubator Андрій Зінченко, ця галузь зараз добре розвивається з відносно невеликими інвестиціями. На другому ж місці - вітроенергетика, яка поки представлена лише держпідприємствами, третє місце в біоенергетичної галузі. На останньому місці за підсумками чотирьох місяців – сонячна енергетика.

Представниця Fuel Alternative Березовська вважає, що затримка реалізації великих проектів у відновлювальній енергетиці не лише гальмує розвиток галузі, але й може розчарувати тих серйозних гравців, які придивляються до України і чекають, доки хтось першим стане прикладом. «Темпи реалізації проектів альтернативної енергетики нині не дозволяють прогнозувати досягнення амбітних показників у 10% до 2015 року, на які орієнтується Україна»,- каже президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива і енергії України Віталій Давій.

Тим часом координатор зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук посилається на висновок вчених Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН, де сказано, що потреби людства в енергії до 2050 року можуть бути на 80% задоволені за рахунок відновлювальних джерел енергії. Для цього лише потрібно, щоб уряди країн створювали умови для розвитку зеленої енергетики.

«В Україні розвиток зеленої енергетики не є пріоритетом. В Енергетичній стратегії України до 2030 року, яка зараз переглядають українські відомства, увага приділяється вугільній промисловості та атомній енергетиці, а не зеленій»,- звертає увагу Ставчук.


На думку Юлії Березовської, один з основних чинників, що гальмують розвиток відновлювальної енергетики в Україні, це відсутність сигналів з боку держави, що на ринку України є місце для для іноземних інвесторів і девелоперів. А також те, що процедура оформлення дозвільної та інших видів документації не відпрацьована, і той шлях, який в Західній Європі вимагає півроку, в Україні розтягується на 3-5 років.

Та й самі іноземні інвестори скептично налаштовані щодо українського сегменту «зеленої» енергетики через загальний інвестиційний клімат. Один з керівників мережі енергетичних інновацій greencubator Андрій Зінченко впевнений, що заважає передусім корупція та бюрократія, як і надлишкове регулювання й лізензування.

На його погляд, на заваді також консервативність обленерго, «які хочуть і далі торгувати доступом до трансформаторів, а не бути ефективним посередником між споживачами і виробниками».


Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM