Литва незабаром може зіскочити з голки ″Газпрому″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Литва незабаром може зіскочити з голки "Газпрому"

Литва поки що повністю залежить від постачань російського газу. Однак уже наприкінці 2014 року ситуація має змінитися. У країні очікується відкриття терміналу з прийому та переробки зрідженого газу.

Президентка Литви Даля Грибаускайте, знову обрана главою держави 25 травня, має намір продовжити курс на закріплення безпеки країни, у тому числі енергетичної. Російський "Газпром" є поки що практично єдиним постачальником "блакитного палива" до Литви. 2012 року країна купила в нього 3,3 мільярда кубометрів газу, 2013 - 2,7 мільярда.

Монопольне становище дозволяло концерну впливати на ціноутворення. У результаті Литві доводилося купувати російський газ дорожче, ніж іншим країнам ЄС. За тисячу кубометрів країна платила до 500 доларів, тоді як, скажімо, Німеччина - у межах 380 доларів.

Судом та Третім енергетичним пакетом

На всі спроби литовської влади домогтися зниження ціни на газ керівництво російського концерну ще нещодавно реагувало з холодною байдужістю. Різницю в ціні пояснювали тим, що Німеччина як великий споживач, котрий уклав довгострокові контракти, може отримати більш вигідну ціну, аніж балтійська республіка. Таке пояснення Вільнюс не задовольнило - він почав діяти.

"За останні чотири роки ми переплатили "Газпромові" майже мільярд доларів", - нагадав наприкінці минулого року прем’єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс. Виплати компенсації за переплату від російського монополіста Вільнюс добивається у Стокгольмському арбітражному суді.

Окрім того Литва виконала вимогу Третього енергетичного пакету ЄС щодо лібералізації газового ринку. Газотранспортна компанія Lietuvos dujos, котра більш ніж на третину належала російському концернові, була реорганізована. Функції з транспортування газу отримала інша компанія Amber Grid. Окрім того "Газпрому" доводиться продавати урядові країни акції місцевих енергетичних компаній.

Надії на термінал з прийому зрідженого газу

Енергетичної незалежності від Росії Литва має намір досягти за рахунок реалізації кількох масштабних проектів. "Пріоритет для нас сьогодні - термінал з прийому зрідженого газу у Клайпеді, будівництво нової атомної електростанції (замість побудованої ще за радянських часів Ігналінської АЕС, закриття котрої відбулося 2009 року згідно з зобов’язаннями країни перед ЄС. - Ред.) та з'єднання енергосистеми Литви із Польщею та Швецією", - заявляє литовський міністр енергетики Ярослав Неверович.

Вартість терміналу з прийому та регазифікації зрідженого природного газу у Клайпеді оцінюється у 700 мільйонів євро. Очікується, що він розпочне роботу наприкінці 2014 року. Потужностей терміналу вистачить для того, аби повністю замінити постачання російського "блакитного палива".

Однак проблема полягає в тому, що залежно від попиту на ринку зріджений газ може коштувати Литві дорожче на сто та більше доларів за тисячу кубометрів, аніж трубопровідний. Окрім того, Вільнюс зв’язаний зобов’язанням угод, укладених із "Газпромом".

Дивитись відео 04:03

Геть від Росії: Європа хоче вирватися з газової залежності

Зріджений газ як козир

"Якщо ціна почне рости, то наш термінал виявиться на межі самоокупності", - попереджає колишній провідний аналітик банку DNB в Литві Римантас Рудзкіс. Своєю чергою Жильвінас Шиленас, президент Литовського інституту вільного ринку, вказує на інший аспект: аби виправдати будівництво терміналу, литовська влада має намір зобов’язати споживачів купувати зріджений газ незалежно від його вартості.

"Якщо ціна буде високою, то ці зобов’язання вкрай негативно вплинуть на конкурентоспроможність підприємств", - пояснив Шиленас DW. І все ж очікуване відкриття терміналу з прийому зрідженого газу вже стало хорошим козирем у руках Литви. У середині травня прем’єр-міністр Буткявічюс повідомив, що в результаті перемовин між Lietuvos dujos та "Газпромом" ціна на російський газ від 1 липня буде знижена на 20 відсотків.

Без АЕС та сланцевого газу

А ось два інші проекти з забезпечення енергетичної незалежності поки що існують лише на папері. Під тиском депутатів сейму, котрі турбуються про екологію, американському концернові Chevron довелося відмовитися від пошуків та видобутку сланцевого газу в Литві. Немає прогресу і в реалізації плану побудови АЕС вартістю в п’ять мільярдів євро. Литва не в змозі самостійно реалізувати цей проект, тож брати участь у ньому запросили Латвію, Польщу та Естонію спільно з американсько-японським консорціумом Hitachi-GE Nuclear Energy.

Дивитись відео 03:18

Без газу - не обійтися

"Без атомної електростанції Литва приречена на залежність від постачань із третіх країн. Тож рано чи пізно, однак станцію будувати доведеться", - переконаний міністр енергетики Литви Неверович. Що ж стосується сланцевого газу, то, на думку міністра, американці готові повернутися у будь-який момент. Для цього потрібно лише дещо змінити законодавство країни для того, аби не лише гарантувати безпеку навколишнього середовища, а й дати можливість інвесторам заробити.

Аудіо й відео до теми