Кулінарне потойбіччя Берлінале | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 20.02.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Кулінарне потойбіччя Берлінале

«Кулінарна» програма кінофестивалю «Берлінале» не стільки викликає апетит, скільки може цілковито його відбити. Адже часто за нашими улюбленими стравами – життя тисяч тварин, а часом і людей.

default

Жахливі долі робітників бананових плантацій, вимираючі види акул і міркування щодо долі світу після того, як вичерпається вся нафта. Усе це, приправлене сарказмом на адресу людських вад, виставлене в рамках традиційного «Кулінарного кіно» цьогорічного Берлінале.

Декілька років тому ця частина фестивальної програми була запроваджена директором заходу Дітером Коссліком, адже приготування їжі – одне з його життєвих захоплень. Фільми «Кулінарного кіно» апетитні здебільшого лише з назв. Насправді ж вони розповідають про темний бік насолоди. У цьому полягає і головний месидж організаторів: немає насолоди без відповідальності. «Варто сказати, що кулінарне кіно дуже розвинулося, зокрема в нашій спробі поєднати показ тих фільмів, які пробуджують апетит у глядача, а також тих, які його псують», - каже Косслік.

Банани-вбивці

Приміром, фільм «Банани!» («Bananas!») шведського режисера Фредріка Ґертнера розповідає про те, як уже протягом багатьох років дванадцять селян із Нікарагуа воюють з американським фруктовим концерном Dole, вимагаючи моральну компенсацію. Після того, як вони ще у вісімдесятих роках минулого століття розпилювали уже заборонений на той час у Штатах пестицид дибромохлоропропан, усіх їх спіткала страшна недуга – безпліддя. У боротьбі їм допомагає адвокат Хуан Домінґез із Лос-Анжелеса. Та нікарагуанські позивачі почали вмирати, а кінця-краю справі не видно.

«Банан, перш ніж опинитися на нашому столі, здійснює подорож з Центральної Америки до Північної або до Європи. У цьому фільмі подорожує також і сам працівник бананової плантації, а саме: їде до судового залу засідань. Мені здалося цікавим поєднати ці два світи. Адже розділені вони лише теоретично», - каже режисер Ґертнер.

Акули без лобі

Іще одна «кулінарна» робота переносить глядача на далекі Гавайські острови. У своїй документальній стрічці «Заради акул» («Im Einsatz für Haie») німецький режисер Ганнес Єніке розповідає «казку». Ця «казка» страшна, адже в ній ідеться про те, що акули на цій планеті під загрозою зникнення. На відміну від маленьких тюленів та панд, в акул немає «світового лобі». Тому рибу нещадно знищують, у першу чергу заради плавників. Своєю роботою Єніке спробував розбурхати своїх глядачів і прибрати акул не лише з рибних прилавків, а й з тарілок звичайних людей, зокрема німців. Адже слід веде прямо до «німецького столу», каже режисер.

Для тих, у кого апетит після попередніх фільмів іще не зник, у «Кулінарному кіно» також було представлено фільм, який із їжею взагалі має мало спільного. Робота Кріса Сміта «Колапс» («Collapse») пророкує наслідки вичерпання світових запасів нафти. Із гострим сарказмом у документальній стрічці головним героєм виступає колишній працівник американських спецслужб Майкл Руперт, який розмірковує перед камерою про те, як руйнуватиметься увесь світовий порядок.

Ось така вона, фестивальна кухня – із харчами радше для мозку, аніж для шлунку.

Автори: Данило Білик, Рікарда Отте

Редактор: Тетяна Бондаренко