1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Куди мова веде Харків, або Чи потрібно захищати росіян в Україні

Російську культуру в Україні утискають, стверджують у Москві. DW з'ясувала ситуацію на місці й напередодні навчального року поговорила з російськими українцями на сході країни. Репортаж з Харкова.

Оперний театр у Харкові

Оперний театр у Харкові

Перше, що кидається в очі в аеропорті, - реклама рейсів до Санкт-Петербурга через Мінськ. Після того, як Україна в 2015 році скасувала пряме авіасполучення з Росією, нішу заповнили білоруси. Півторамільйонний Харків, друге за розмірами українське місто, розташоване в 40 кілометрах від російського кордону, віддалився від РФ для тих, хто подорожує повітрям.

Мурал Гагаріна на однойменному проспекті

Мурал Гагаріна на однойменному проспекті


Дорога до центру проспектом Гагаріна йде уздовж багатоповерхівок, одну з яких прикрашає гігантський портрет першого радянського космонавта. Він був намальований напередодні подій на Євромайдані. Можливо, після російської анексії Криму та на тлі війни в Донбасі, портрет "простого російського хлопця" Гагаріна не з'явився б або був би меншим.

Харків міг повторити долю Донецька і Луганська. Сюди в лютому 2014-го втік з охопленої протестами столиці президент Віктор Янукович. Більшість жителів переважно російськомовного міста не довіряли новій владі в Києві. Навесні міцні хлопці, частина яких, за словами очевидців, приїхала на автобусах з російськими номерами, захопили обладміністрацію і підняли російський прапор. Але спецпризначенці звільнили будівлю.

Українські прапори і "Шансон"

Тоді з Росії лунали слова про утиски російськомовних українців. Ці аргументи чути й зараз. "Російські люди, російська культура стають об'єктом утисків і гонінь", - заявила в червні голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, згадавши країни Балтії та Україну. За її словами, це стосується сфери культури й освіти.

Проросійський мітинг у Харкові. Березень 2014-го

Проросійський мітинг у Харкові. Березень 2014-го

Щоб зрозуміти, чи справедливі такі закиди, потрібно пару хвилин постояти на центральній площі Свободи, прикрашеній синьо-жовтими прапорами. Місце, де був пам'ятник Леніну, знесений проукраїнськими активістами, обнесено парканом - йде реконструкція скверу. З динаміків на всю площу російською мовою лунає реклама радіо "Шансон".

Лагідна українізація

З кабінету Олександра Кизилова видно місце, де стояв пам'ятник радянському вождеві. "У мене є фотографії різних стадій демонтажу", - говорить завкафедрою методів соціологічних досліджень Харківського національного університету (ХНУ) імені Каразіна. У його словах немає ностальгії, а є цікавість людини, яка спостерігала за історією з вікна.

Кизилов із тих, чиї права, на думку Матвієнко, утискають - етнічний росіянин, виходець із сусідньої Бєлгородської області РФ. За даними опитувань, таких в місті, що за часів СРСР було великим промисловим і науковим центром, приблизно третина, а то й більше. Російська і українська ідентичність в Харкові "плаваюча", зазначає соціолог, їх важко розділити. "Жодного переслідування російськості тут не відчувається, - каже Кизилов. - Ніхто ніколи не буде змушувати тебе розмовляти українською мовою".

За законом викладання у вузах повинно вестися тільки українською - як єдиною державною мовою. "Але нерідко студенти і викладачі вузів "знаходять спільну мову, зручну для них ", - посміхається Кизилов, даючи зрозуміти, що ця мова - російська. Це підтверджують також інші співрозмовники.

Менше російської в школах

Зрозуміти, як справи з середньою освітою, виявилося важче. Більшість шкіл Харкова - україномовні, їх в останні роки стало більше. "Чисто" російських шкіл в місті теж чимало, але вони явно побоюються спілкуватися з пресою. Деякі школи не відповіли на запити DW. Одна вчителька спочатку з радістю погодилася на інтерв'ю, але, поговоривши з директором, відмовилася. Викладач російської мови з іншої школи погодилася на анонімну розмову.

В її школі, де навчання ведеться російською мовою, у старшокласників - одна година російської мови і дві години російської літератури на тиждень, розповідає педагог. Раніше, за її словами, було вдвічі більше. З програми "прибрали Пастернака, Бродського, Гончарова, скоротили Булгакова". Це призводить до того, що в учнів, які продовжують спілкуватися російською у побуті, стало менше можливостей вивчати цю мову і культуру. "У мене як вчителя відчуття таке, що російська культура в небезпеці, - каже жінка. - Тому що про неї глибоко не говорять".

За останні два роки їй стало важче працювати, зазначає вчителька. "Мені зайвий раз висловитися, варто добре подумати", - говорить вона з гіркотою в голосі. Від деяких колег їй доводилося чути кинуте в спину слово "сепаратистка". При цьому педагог зазначає, що прекрасно знає і українську мову, возить своїх учнів на екскурсії в західну Україну і не відчувала там проблем.

Газетний кіоск

Газетний кіоск

Проблеми літніх росіян

Найкраща ілюстрація двомовності в Харкові - газетні кіоски з виданнями обома мовами або плакати на фасаді Театру опери та балету, що рекламують концерти як російською, так і українською мовою. У місто їздять артисти з Росії, але, судячи з афіш - це в основному ті, хто не підтримує політику Кремля. Восени в Харкові виступлять "Машина часу", Тетяна і Сергій Нікітіни.

В цілому в Харкові, як і раніше, домінує російська мова, точніше - її українська версія, але українська помітно посилила свої позиції в порівнянні з першим десятиліттям незалежності. Якщо вивіски магазинів є і російською, і українською, то всередині цінники і найменування товарів на упаковках, в основному - українською. На телебаченні української мови стало більше і на місцевих каналах. "Фактично більша частина населення міста інтегрувалася в українську реальність", - говорить Кизилов.

Проблеми, за його словами, має невелика частина переважно літніх людей, що переїхали в радянські часи з Росії, які не знайшли себе в новій Україні, в тому числі - через занепад економіки. "Для них ближче залишається Росія, - каже соціолог. - На цьому тлі є ідея реставрації СРСР, яку підтримують 8-10 відсотків харків'ян".

Російська – усна, українська письмова

Українська міцно закріпилася як мова діловодства. Це відразу відчуваєш у Центрі надання адміністративних послуг. Тут - все українською: зразки документів, інформація на електронному табло, виклик відвідувачів. Сайт центру - повністю україномовний, є версія для слабозорих, російської - немає.

Але якщо хтось звертається російською - не проблема, запевняє начальник управління Ірина Синицька. Для отримання прописки або паспорту документи більше не треба заповнювати самим, це робить персонал центру - відразу українською мовою. "Ми ж в Україні живемо", - щиро дивується вона, ніби не розуміючи запитання. За її словами, скарг на використання української не було, а був "зворотний випадок": один відвідувач поскаржився, що до нього звернулися російською.

З українською - легше

Російська мова має в Харкові статус регіональної, городяни можуть нею користуватися, заповнюючи документи. На практиці чиновники, схоже, більше працюють з українською. Не виключено, що одна з причин зручність - простіше оформити один документ, ніж два.

Харків залишається де-факто двомовним містом і, як кажуть мешканці, ситуація навряд чи зміниться в майбутньому. В аеропорті рейси оголошують трьома мовами: українською, російською та англійською.

Дивитись відео 04:25

Що правда, а що пропаганда: харківські школярі намагаються просвітити німців

Аудіо й відео до теми