Крим втратить право на представництво в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Крим втратить право на представництво в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи не визнає анексії Криму. Про це в інтерв’ю DW розповів доповідач Конгресу з питань України Марк Кулз.

Доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи з питань України Марк Кулз

Доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи з питань України Марк Кулз

На сесії Конгресу регіональних та місцевих влад у Страсбурзі у вівторок, 25 березня, буде ухвалено заяву щодо ситуації в Україні. У проекті документу сказано, що Конгрес не визнає референдуму в Криму від 16 березня, проведення якого було порушенням Конституції України. Незадовго до голосування DW поспілкувалася з доповідачем з питань України, віце-президентом Конгресу регіональних та місцевих влад Ради Європи Марком Кулзом.

DW: Пане Кулзе, які шанси на схвалення депутатів Конгресу має заява щодо України?

Марк Кулз: На мою думку, члени Конгресу схвалять заяву і засудять анексію Криму. Ми не може змиритися з тим, що одна країна привласнює території іншого суверенного сусіда. У тексті ми також закликаємо українську владу усунути всі конституційні та законодавчі обмеження щодо місцевих влад і надати їм більше повноважень. У заяві ми обіцяємо свою підтримку українській владі зі встановлення реального політичного діалогу, який сприятиме порозумінню між всіма національними меншинами країни. Тепер Україна має пройти шлях нового політичного й економічного становлення, адже поки що рівень демократії в Україні слабкий, особливо на регіональному рівні. Але те, що 25 травня в Україні пройдуть дострокові президентські вибори та вибори мера Києва означає, що демократичні процеси відбуваються.

На Вашу думку, чи достатньо широкою була автономія Криму в складі України?

У тексті заяви ми вказуємо на те, що ступінь автономії Криму до референдуму був доволі високим. Проте еволюцію статусу Криму можна було б обговорювати, хоча хотів би нагадати, що після розвалу СРСР під час референдуму більше п’ятдесяти відсотків кримчан проголосували за незалежність у складі України. Можна було б уявити собі проведення референдуму в Криму, аналогічного тому, який пройде в Шотландії, запитавши у кримчан, чи залишатися їм у складі України. Але підготовка і проведення референдуму за десять днів, в умовах присутності військової сили – абсолютно неприйнятні. Це порушує усі норми міжнародного права і демократії.

Чи робили спроби представники Конгресу протягом загострення кримської кризи спілкуватися з членами української делегації, до якої від Криму входив і Володимир Константинов?

Ми спілкувалися з членами української делегації 19 лютого під час зустрічі Моніторингового комітету Конгресу, яка пройшла в Нікосії. Вона відбувалася якраз на тлі кривавих подій у Києві, внаслідок яких загинуло близько сотні людей. Ми постійно підтримуємо контакт з нашими українськими колегами. І я знаю, що ті з них, які представляють російськомовні регіони, різко засуджують кримські події. Вони казали мені, що ніхто не утискає прав російськомовного населення в Україні, зокрема на сході країни, що це - вигадки російської пропаганди.

Чи збираєтеся Ви найближчим часом відвідати Україну?

Як ви знаєте, Парламентська Асамблея Ради Європи вже направила свою делегацію в Україну, ми також маємо намір зробити це найближчими часом. Можливо, ми навіть здійснимо два візити. Один - на місцеві вибори, оскільки це наш безпосередній напрямок діяльності, а другий - з моніторинговою місією, у ході якого ми хочемо відвідати Крим.

У якої влади Ви будете просити дозвіл на в’їзд до Криму?

Ми хочемо побувати в усіх регіонах України, в тому числі й у Криму. Хоча, як ви знаєте, навіть спостерігачі від ОБСЄ не змогли туди потрапити. Але ми спробуємо зробити запит і проситимемо дозволу у фактичної влади Криму. І якщо нашій місії туди вдасться потрапити, то ми зустрічатимемося з усіма: представниками фактичної влади, проросійських сил, татарського народу та іншими.

Яким чином тепер Крим буде представлений у Конгресі місцевих і регіональних влад?

Я не думаю, що Конгрес погодиться, аби представники Криму були включені до складу російської делегації. Це питання обговорюватиметься на засіданні Бюро Конгресу 12 травня в Парижі. Але я переконаний, що Крим, як і Північний Кіпр та Південна Осетія, в Конгресі представлений не буде.

Наскільки небезпечний прецедент Криму для Вашої рідної Бельгії, де є напруга між двома частинами країни: Валлонією та Фландрією?

Так, у Бельгії ситуація теж складна, існує передусім лінгвістичний конфлікт, але він не призвів до жодної смерті. Ми йдемо шляхом діалогу, 25 травня у нас також мають відбутися місцеві вибори. Я не думаю, що партія Фламандський рух, яка виступає за незалежність північної частини країни, здобуде якусь політичну вагу на цих виборах. Але навіть якщо Бельгія і вирішить, що це питання потребує подальшого розвитку, то це вирішуватиметься лише шляхом діалогу, а не через направлення танків у Бельгію з Франції чи Голландії. Долю своєї країни бельгійці вирішуватимуть лише між собою. Поки що всі опитування громадської думки свідчать, що бельгійці з Півдня й Півночі країни хочуть жити в єдиній державі.

Довідка DW

Марк КУЛЗ (Бельгія), віце-президент Конгресу місцевих і регіональних влад, член Незалежної та ліберальної демократичної групи Конгресу, Президент асоціації міст і муніципалітетів Брюссельського столичного регіону, заступник мера комуни Уккел.