Криза першої шпальти, або де шукати якісну журналістику? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.12.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Криза першої шпальти, або де шукати якісну журналістику?

Друковані видання не встигають за новинами в інтернеті. А в змаганні за якість журналістських матеріалів переможець не очевидний. У газет падають не лише наклади, а й стандарти, кажуть критики.

“Реклама в газетах діє!” - так звучить одне з гасел кампанії, за допомогою якої Спілка німецьких газетних видавців намагається “заманити” на свої сторінки рекламодавців. Або хоча б затримати старих клієнтів, чиї симпатії все більше зміщуються в бік інтернет-медіа.

Причина проста: наклади газет зменшуються. У Німеччині деякі вже перестали друкуватися, інші близькі до закриття. Спочатку збанкрутувала “Frankfurter Rundschau”, трохи згодом світ побачив останній номер економічної газети “Financial Times Deutschland“.

Навіть колективу поважної “Süddeutsche Zeitung” доводиться затягти паски - там планують масштабні урізання. Критична ситуація і з регіональними виданнями, які “виживуть” лише за рахунок скорочення персоналу або злиття з іншими компаніями. Причина того, що газети переживають скруту також проста: молодь радше схильна читати безкоштовну інформацію з екрану, аніж зі сторінок газети, за яку треба платити.

Щоденний інформаційний онлайн-потік

Дослідник Свен Ґабор Янскі пророкує кінець щоденним газетам

Дослідник Свен Ґабор Янскі пророкує "кінець" щоденним газетам

Інтернет-видання існують пліч-о-пліч з друкованими вже щонайменше протягом десятиліття. За цей час ринок медіа у Німеччині виріс та урізноманітнився. Утім, тепер починається “відбір”, каже дослідник трендових тенденцій на ринку компанії 2b Ahead Свен Ґабор Янскі. “Сфера мас-медіа в майбутньому майже повністю піде в онлайн”, - прогнозує він. “Нинішнім видавництвам та підприємствам, що заробляють у цій сфері, буде нелегко втримати доходи на сьогоднішньоиму рівні”.

Янскі переконаний, що друкована газета вже “віджила своє”, адже вона просто-на-просто не здатна “встигнути” за інтернетом. “У майбутньому ми хочемо мати інформацію у будь-якій точці, там де перебуваємо в той чи інший момент”. На його думку, друкованим продуктам нелегко співіснувати поруч зі смартфонами, ноутбуками та соціальними медіа. Користувачі надаватимуть перевагу “електронним асистентам”, які дуже точно здатні проаналізувати контекст і, з урахуванням його вподобань та зацікавленостей й представити потрібну інформацію.

На думку експерта, електронні фільтри з часом замінять роль журналістів. Так інформаційні пропозиції можна буде ще точніше “підлаштувати” під смаки читача, допускає експерт. “Моя газета на моєму дисплеї виглядатиме інакше, ніж ваша”.

Висококласна журналістика стане нішевою

“Кінець” щоденного друкованого видання не означає “смерть” друкованої інформації, заспокоює Янскі палких прихильників газет. Утім, паперові видання у майбутньому стануть радше розкішшю. “Друкована інформація стане преміум-сферою, у якій подаватимуться думки й судження”. Такі видання з’являтимуться у високоякісному глянцевому вигляді раз на тиждень, місяць або й квартал.

Друковані аналітичні статті стануть доповненням до актуальної та інтерактивної інформації з мережі. За таким принципом вже працює щотижнева газета “Die Zeit”, яка всупереч нищівній тенденції для друкованих газет, ледве не щотижня святкує збільшення тиражу.

Чи є майбутнє у газет?

Чи є майбутнє у газет?

Утім, випадок “Die Zeit” - швидше виняток, ніж правило. Більшість газет, на думку Янскі, приречені на смерть. “Ми побачимо, як якісна журналістика зануриться в окрему нішу, яка буде дорогою, але яка матиме свою цільову аудиторію”. Висококласна журналістика, яка зараз ще трапляється у масових виданнях, відійде в минуле. Таким аргументом Янскі провокує людей на кшталт Франка Ширрмахера – видавця впливової німецької “Frankfurter Allgemeine Zeitung” і пафосного борця проти оцифрування інформаційної галузі. “Що насправді станеться з демократизацією інформації?”, - риторично запитує він читачів в одному із видань своєї газети. Він сам і надає відповідь, яка навряд чи втішить любителів інтернету: з “гарної нової інформаційної економіки” виросли здебільшого великі підприємства на кшталт Amazon, Google та Apple.

“Газетне питання” не оминають увагою і німецькі політики. Тенденції у США та Великобританії, наприклад, стають дедалі переконливішими. Нещодавно відомий американський журнал з 80-річною історією Newsweek повністю перейшов в інтернет. Канцлер ФРН Анґела Меркель занепокоєна такими процесами. У своєму щотижневому відеозверненні, що поширюється в інтернеті, канцлер заявила, що їй хотілося би, щоб і друковані видання мали впевнене майбутнє.

Професор Клаус Маєр допускає, що в інтернеті за контент доведеться платити

Професор Клаус Маєр допускає, що в інтернеті за контент доведеться платити

Плата за онлайн-контент

Якість журналістських матеріалів в епоху змін залежить від того, яку бізнес-модель оберуть видання, вважає професор журналістики Католицького університету Айхштет-Інгольдштадта Клаус Маєр. Дедалі частіше за контент в інтернеті доведеться платити, каже професор. Серед перших, німецька газета “Die Welt”, що впровадила плату за окремі матеріали.

“З іншого боку дедалі очевиднішим стає те, що журналістика не може на 100 відсотків існувати лише завдяки ринку. Треба думати про модель фінансування з фондів або й долучати державу”. Зразковими у цьому контексті є некомерційні фонди на кшталт “Pro publica“ в США, які окремим журналістам або цілим редакціям надають ґранти для докладного дослідження різних тем. Чи достатньо цього, щоб привабити і “повернути” рекламодавців у друковані видання, і чи зможуть вони зайняти чільне місце на медійному ландшафті, експерти поки що прогнозувати не беруться.

DW.COM