Криза дипломатії: Женева-2 не планується | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Криза дипломатії: Женева-2 не планується

Припинити розкручення трагічної спіралі на Сході України політикам та дипломатам не вдалося. Україна намагається вирішити конфлікт на Сході за допомогою армії - міжнародні конференції не плануються.

Außenminister Treffen in Genf 17.04.2014

Женевська зустріч у квітні, присвячена Україні

"Воєнними засобами кризу не подолати" - це речення вже який місяць повторюють західні політики у зв'язку з конфліктом в Україні. Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель знов і знов вимагає відмови від насильства та початку діалогу між українським урядом та проросійськими сепаратистами на Сході України.

Проте досі все відбувалося якраз навпаки. Після ймовірного збиття сепаратистами малайзійського пасажирського лайнера в середині липня українська армія посилила свій наступ у Донецькій та Луганській областях. Їй вдалося взяти під контроль чимало населених пунктів. Водночас зросла кількість жертв, у тому числі серед мирного населення: за даними ООН, загиблих від початку конфлікту вже більше тисячі.

"Український уряд, за підтримки США, робить ставку на військове рішення, - вважає Ґергард Манґотт, експерт з питань Східної Європи Іннсбрукського університету в Австрії, у розмові з DW. - Успіхи так званої "антитерористичної операції", які супроводжуються великими цивільними жертвами, змушують його дотримуватися цієї стратегії".

Підготовка до Женеви-2 не ведеться

Натомість на дипломатичному фронті подій не дуже багато. Нової міжнародної мирної конференції на кшталт проведеної у квітні в Женеві, вочевидь, не планується. Тоді провідні дипломати з України, Росії, США та Євросоюзу закликали зупинити насильство та роззброїти усіх вояків, що не мають стосунку до регулярної армії. Виконати ці настанови вдалося лише частково. Ще на початку травня міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр запропонував скликати нову конференцію, але до цього так досі і не дійшло.
Ані МЗС Німеччини, ані ОБСЄ не змогли підтвердити DW підготовку до конференції щодо України.

ОБСЄ так і не знайшла наступника для Вольфганга Ішінгера.

ОБСЄ так і не знайшла наступника для Вольфґанґа Ішинґера.

Вільною лишається також посада спецуповноваженого ОБСЄ з питань України. Відомий німецький дипломат, керівник Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфґанґ Ішинґер перебував на цій посаді лише кілька тижнів - до кінця травня. Він допомагав влаштувати "круглі столи" за участі поміркованих представників сепаратистів зі Східної Україні. Через кілька днів після того, як Ішинґер склав свої повноваження, російське міністерство закордонних справ гостро розкритикувало німецького дипломата. Москва звинуватила його в підтримці дій української армії на Сході України. Німецький дипломат спростував це твердження. Як заявив у розмові з DW один з речників Мюнхенської конференції з питань безпеки, між завершенням роботи Ішинґера на посаді спецуповноваженого ОБСЄ в Україні та критикою з боку Росії немає жодного зв’язку. На його думку, російські медіа "свідомо неправдиво подали слова" Ішинґера, в той час як він завжди "висловлювався на користь припинення вогню".

Інші формати переговорів

Труднощі на шляху до Женеви-2, як називають в ЗМІ поновлення конференції з приводу української кризи, спостерігачі бачать в безкомпромісних позиціях Москви та Києва. Росія вимагає участі в мирних переговорах східноукраїнських сепаратистів, Україна жорстко виступає проти цього. Уряд не бажає надавати сепаратистам легітимності. Київ готовий лише до консультацій в межах контактної групи, яка складається з представників України, Росії та ОБСЄ. До цього часу відбулися три зустрічі цієї групи: двічі в Східній Україні та один раз - у білоруській столиці. Президент Білорусі Олександр Лукашенко наголосив, що про посередництво мова не йде. Мінськ лише "надав місце для переговорів".

Проте у межах цієї контактної групи йдеться не про пошук довгострокових рецептів подолання конфлікту, а лише про нагальні питання. В Мінську, наприклад, мова йшла про доступ спостерігачів ОБСЄ та міжнародних експертів до місця падіння малайзійського "Боїнгу" та про обмін полоненими.

Меркель намагається бути посередником між Путіним та Порошенком.

Меркель намагається бути посередником між Путіним та Порошенком.

І все ж таки, хоча ніякої міжнародної конференції наразі не планується, випробовуються інші формати переговорів. Рушіями виступають не ЄС чи США, а Німеччина та Франція. Коли російського президента Володимира Путіна на початку червня запросили до Нормандії на святкування річниці висадки англо-американскього десанту в 1944 році, канцлерка ФРН організувала перші прямі переговори між ним та переможцем президентських перегонів в Україні, Петром Порошенком. Провідні дипломати з Росії, України, Франції та Німеччини зустрічались в Берліні 2 липня та домовилися, серед іншого, про оголошення припинення вогню, "дії, спрямовані на зміцнення довіри на російсько-українському кордоні" та зустріч контактної групи. Втіленим в життя виявився лише останній пункт.

Телефонна дипломатія Меркель

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель регулярно телефонує - то російському президенту, чи його українському колезі. Лише з кремлівським лідером вона в липні розмовляла тричі, проте так і не змогла переконати Путіна використати свій вплив на сепаратистів.

Єдине, до чого ще не вдавалися провідні західні політики - це прямі переговори з російським президентом у Москві. Коли Росія розпочала в серпні 2008 року війну з Грузією, президент Франції Ніколя Саркозі поїхав до Москви вже через чотири дні. Він зміг домовитись про припинення вогню. Його країна тоді головувала в ЄС. Нині, з липня, в Раді Євросоюзу головує змучена кризою Італія.