1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Країни Південно-східної Європи: у черзі на вступ до ЄС

1 травня Європейський союз стане на десять держав більшим. Серед нових членів – східноєвропейські держави. Однак і на південному Сході континенту вже теж є чимало країн, які заявили про своє бажання незабаром долучитися до Євросоюзу. Перспективам їхнього членства в ЄС була присвячена нещодавня конференція в Берліні, яку організували ”Німецька хвиля” й Товариство Південно-Східної Європи.

Референдум про вступ до ЄС у Румунії

Референдум про вступ до ЄС у Румунії

Європейський союз відкрив усім країнам Південно-східної Європи перспективи вступу. З Румунією та Болгарією вже ведуться переговори. Незабаром діалог про вступ розпочнеться з Хорватією. Ці держави сподіваються стати частиною ЄС вже 2007 року. Але чи вдасться їм до того часу завершити всі необхідні для вступу реформи? З іншого боку – чи захоче й чи зможе сам Європейський союз після 1 травня продовжувати процес розширення?

Для Ґернота Ерлера, заступника голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) у бундестазі немає сумнівів, що ЄС триматиме свої двері відкритими для наступних держав. При цьому він вказує на приклад Македонії, від якої заява на вступ до Євросоюзу надійшла наприкінці березня. На конференції в Берліні Ґернот Ерлер висловив таку думку:

”1 травня ми святкуватимемо вступ десяти нових держав до ЄС. Ми свідомо влаштували напередодні цієї визначної події конференцію, на якій прагнемо нагадати про те, що процес розширення ЄС не завершується і після того, як 1 травня спільнота поповниться новими членами. Македонія вже є частиною процесу стабілізації та асоціації, який провадить ЄС щодо балканських держав. В комплексі з рішеннями, прийнятими в Салоніках влітку минулого року, коли ЄС схвалив намагання балканських держав досягти членства в Євросоюзі, це є для Македонії своєрідною передстратегією вступу. З нашої точки зору, всі країни, які є частиною процесу стабілізації та асоціації, мають право подавати заяви на початок перговорів про вступ до ЄС.”

Такої оптимістичної думки дотримуються не всі політики в Німеччині. Традіційно стриманіше оцінюють перспективи подальшого розширення Європейського союзу представники християнської опозиції. При цьому вони вказують насамперед на проблеми, що виникають у зв”язку з процесом інтеграції нових держав у ЄС. Говорить Ґерд Мюллер, речник з європейських питань баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) у бундестазі:

”Нам у ЄС слід спершу успішно провести етап розширення 1 травня. Це приємна подія, хоча вона й пов”язана з багатьма проблемами. Процес інтеграції десяти нових держав-членів може тривати ще роки, якщо не десятиліття. А тут вже йдеться про наступний етап розширення. Мені здається, що нам потрібно трохи часу. Спершу самі держави, які претендують на членство в ЄС мають самостійно виконати всі їхні домашні завдання. Тільки після виконання цієї передумови ми зможемо говорити про те, що Румунія, Болгарія, а може ще й Хорватія долучаться до ЄС”.

Головною передумовою вступу до Європейського союзу залишається прогрес у процесі реформ. Західнобалканським країнам, приміром, Албанії чи Македонії, треба ще багато що надолужувати. Передусім це стосується розвитку в економічній галузі. Проблемним залишається й все ще тривала нестабільність у Боснії-Герцеговині, Сребії та Чорногорії, невизначений статус Косова. Тобто йдеться про проблеми, які можуть поставити під загрозу стабільність цілого регіону, переконаний Ґерд Мюллер:

”Я хочу ще раз наголосити: вирішальним для можливості вступу в ЄС є внутрішній розвиток у країнах, питання примирення всередині самих держав. Важливою є й низка інших питань. Приміром: Як у тій чи іншій країні поводяться з меншинами? Чи дотримуються демократичних принципів? Яким є економічний розвиток?”

Отже, ситуація після наступного розширення ЄС фактично залишатиметься дуже подібною на ту, яка була до нього. Німецькі політики – як представники правлячих партій, так і опозиціонери переконані, що мова про наступні етапи розширення повинна вестися. Проблематичними залишається щоправда питання членства Туреччини в ЄС. Опозиція в Німеччині відхиляє, як і раніше, можливість вступу Анкари, аргументуючи це тим, що здатність до розширення в Євросоюзу обмежена. Ґернот Ерлер від СДПН так описує ситуацію:

”З одного боку, правлячі партії відстоюють таку позицію: Треба дотримуватися свого слова, адже ЄС вирішив до кінця цього року остаточно визначитися, чи починати з Туреччиною переговори про вступ. Ми переконані, що такі переговори, якщо почнуться, триватимуть 12-15 років, особливо з огляду на економічні труднощі. З іншого боку існує думка німецької опозиції, яка говорить: ”ми не хочемо, за жодних умов не хочемо, щоб Туреччина вступила до ЄС”.

Німецькі опозиціонери винайшли відносно Туреччини перспективу так званого ”привілейованого партнерства”, каже Ґернот Ерлер. Однак самому ЄС такий існтрумент невідомий, а отже практично немає шансів, що ця пропозиція буде реалізована, підкреслює німецький соціал-демократ.

Все виглядає на те, що дискусія про вступ Туреччини до ЄС триватиме ще довго. А після розширення Євросоюзу на Схід 1 травня до неї додасться ще одна полеміка – навколо вступу до ЄС країн південного Сходу Європи.