1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Країни Балтії: через рік після вступу до ЄС

Першого травня минає рік від дня розширення Європейського союзу на Схід. Що приніс цей рік новим країнам-членам? Ми розповімо про це на прикладі країн Балтії.

Одна з вулиць латвійської столиці Риги

Одна з вулиць латвійської столиці Риги

Країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія – поки єдині держави на терені колишнього СРСР, які досягли членства у Європейському союзі. 1 травня 2004 року вони були серед 10 держав, які розширили спільноту. Нині, коли минув рік від цього дня, громадяни цих країн насолоджуються свободою пересування та новими можливостями. Втім, багато проблем, таких, як бідність, в балтійських країнахне зникли.

Хто очікує побачити сіру, напівзруйновану, соціалістично спотворену столицю Латвії, помилиться. Сьогодні Рига – це дуже живе, динамічне місто з ексклюзивними крамницями, ресторанами, старанно відреконструйованими старими районами. З часу здобуття Латвією незалежності 14 років тому Рига поступово втратила свій імідж забутого східноєвропейського містечка. А з того часу, як Латвія увійшла до ЄС, зміни стали ще помітнішими, каже Сандра Калніете, колишня міністр закордонних справ Латвії:

”Так, насправді ця сіра завіса зникла. Навіть обличчя латвійців уже не такі замкнені й сумні, адже й люди теж стали відкритішими. Їхня хода стала навіть більш гордою. Змінилися вулиці й будівлі. Так, ніби в самому повітрі щось нагадує про те, що Латвія нарешті повернулася до Європи. Балтійські країни пройшли від досягення незалежності 1991 року довгий і важкий шлях, щоб позбутися всіх тих стереотипів, які їм насадили впродовж 50 років”.

Однак, звісно Рига – це не вся Латвія. Тому не можна дати осліпити себе лише сяйвом столиці. Прірва між багатими й бідними латишами стає дедалі глибшою. Так, як і в сусідніх Литві та Естонії, більшість населення, передусім у сільських регіонах Латвії бореться з чотирма найбільшими проблемами – безробіттям, бідністю, алкоголізмом та СНІДом.

Економічні успіхи балтійських держав не піддаються сумнівам так само, як і успіхи в пристосуванні їхнього законодавства під європейські норми. Однак є проблеми, які так просто не зникають, каже литовський політолог Вітаутас Радзівілас:

”Наважуся стверджувати, що в Литві, так само, як і в багатьох інших країнах Східної Європи, стара номенклатура все ще тримає в руках чимало владних важелів. Підприємці зловживають коштами, що надходять з податків, використовуючи їх для сумнівних ”ґешефтів”. З прибутків від них підкупають політиків, платячи в такий спосіб за політичний протекторат”.

Естонія є економічним лідером серед трьох балтійських держав. Фахівці сподіваються, що в майбутньому в економіку цієї країни інвестуватимуть ще більше. Естонці слідкують однак і за тим, як розвивається ринок робочої сили в азійських країнах. Адже низькі податки та недорога, хоча й висококваліфікована робоча сила, чим Естонія приваблює дося до себе інвесторів, є й у інших регіонах світу. Крім того, багато естонців у віці близько 50 років все ще не подолали в собі комплекс ”гомо сов”єтікус”, не довіряють ринковій економіці, свободі вибору та демократії. Молоді ж люди, як, приміром, 23-річна студентка Йіле, вже давно відчувають себе в Європі, як удома:

”Ми можемо подорожувати, куди заманеться, маємо можливість скрізь навчатися. Світ відкритий для нас. І це просто чудово, коли ти сам можеш про все вільно вирішувати!”