1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Краще пізно, ніж іще пізніше

Європейському союзу таки вдалося уникнути дипломатичної катастрофи. Суперечка щодо переговорів про вступ з Туреччиною мало не призвела до зриву їхнього початку, але в останню хвилину європейці домовилися. Австрія, яка блокувала ухвалення рішення, зняла свої претензії.

default

Затверджувати важливі документи в кризовому режимі – стара європейська хвороба. Ситуація навколо Туреччини знову показала, як складно домовитися, коли потрібна згода всіх 25 країн-членів. Торік було одностайно вирішено почати переговори про вступ з Туреччиною 3-го жовтня, але Австрія раптом передумала й вимагала змінити текст рамкової угоди. Відень наполягав на тому, щоб метою переговорів Брюсселя з Анкарою було не тільки повноцінне членство в ЄС, а й альтернативний варіант - так зване „привілейоване партнерство”. Зміну своєї позиції австрійці аргументувати тим, що більшість громадян європейських країн виступають проти повноцінного членства Туреччини. Говорить міністр закордонних справ Альпійської республіки Урсула Пласник:

„Ми переконані, що ставимо питання, яке турбує не тільки людей в Австрії”.

Переговорний марафон у Люксембургу, де в неділю вечері зібралися на кризове засідання міністри закордонних справ, тривав понад 20 годин. Увесь цей час в Анкарі стояв напоготові літак, який мав доставити главу турецької дипломатії Абдуллу Ґюля до Люксембурга. Турки зайняли жорстку позицію: або все, або нічого. В Анкарі знали про суперечливе ставлення до них у Європі, але не очікували різких рухів в останній момент. Турецький прем’єр Реджеп Ер доган був категоричним:

„Ми не змінимо нашу позицію, бо вона відповідає нашим політичним засадам і національним інтересам Туреччини”.

Прорив на переговорах у Люксембургу стався в понеділок ближче до вечора. Інформаційні агентства з посиланням на дипломатичні джерела поширили блискавку: шлях для переговорів з Туреччиною відкритий! Всі 25 країн-членів, у тому числі Австрія, узгодили текст рамкової угоди. Але певні зміни в документ таки було внесено, тому напруження залишалося. Всі чекали, що скаже Анкара. Там не стали затягувати й незабаром оголосили, що Туреччина погоджується з європейським текстом. Які саме зміни було внесено в розробленій Єврокомісією документ, на момент підготовки журналу до ефіру було ще не відомо. Але Австрія більше не ставила під сумнів претензію Туреччини на повноцінне членство в ЄС. Міністр закордонних справ Урсула Пласник:

„Від самого початку було ясно (я хочу, щоб тут не було непорозумінь), що метою початку переговорів може бути тільки вступ до ЄС. З юридичної точки зору, тут усе чітко, й ми не ставили це під питання”.

Тим часом у понеділок стався прорив ще на одному фронті європейської інтеграції. Хорватія тепер теж може сподіватися на початок переговорів про вступ з ЄС. В березні їх було перенесено, оскільки Хорватія, як вважали у Брюсселі, не достатньо співпрацювала з Міжнародним трибуналом у злочинах у колишній Югославії. Йшлося зокрема про арешт і видачу трибуналу колишнього генерала Анте Готовіни, якого звинувачують у злочинах проти людяності під час війни на Балканах у 1990-ті роки. В понеділок головний обвинувач Гаазького суду Карла дель Понте заявила, що в неї більше немає претензій до уряду в Загребі:

„Я можу підтвердити, що Хорватія повністю з нами співпрацює”.

Щодо переговорів з Туреччиною, то їхній офіційний початок – не більше, ніж символічна подія, яку й так затьмарила внутрішньоєвропейська суперечка. Головне випробування ще попереду. Очікується, що переговори триватимуть 10-15 років, а нові конфлікти між Брюсселем та Анкарою майже запрограмовані. Прогнозувати результат процесу, який тільки починається, сьогодні не береться ніхто. Кажуть тільки, що все можливо.