Корупція по-іспанськи | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.01.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Корупція по-іспанськи

В Іспанії проблему корупції довго замовчували. Але нині ЗМІ майже щодня повідомляють про нові скандали. І все це – в часи, коли країна переживає глибоку кризу.

Родріго Рато мав би відчувати сум і радість водночас. З одного боку, колишній іспанський міністр економіки та екс-керівник Міжнародного валютного фонду має відповідати перед судом за своє невдале управління другим завбільшки іспанським ощадбанком Caja Madrid. З іншого боку, він мав би радіти новій посаді радника у концерні Telefónica.

У цій телекомунікаційній компанії працювали чимало осіб, яких підозрюють у корупції. Наприклад, зять іспанського короля Хуана Карлоса Іньякі Урдангарін. Або колишній керівник уряду Валенсії Едуардо Саплана, один з тих, на кого покладають відповідальність за вибухонебезпечну фінансову ситуацію в регіоні, що залежав від державної фінансової допомоги. Але зв'язок концерну Telefónica з політикою на цьому не завершується - невдовзі після того, як консервативна Народна партія (Partido Popular) у 2011 році прийшла до влади, на роботу в цю компанію взяли чоловіка Сорайї Саенс де Сантамарії, котра є віце-прем'єр-міністром.

Народу байдуже?

Естер Мартін, юрист

Естер Мартін, юрист

Тема корупції інтенсивно обговорюється в іспанських мас-медіа. Такі випадки роками замовчувалися, а нині про це пишуть майже щодня. Проте іспанці реагують на це радше пасивно. Протягом минулих тижнів стало відомо про декілька корупційних скандалів, серед них - і про прихований рахунок колишнього скарбника правлячої Народної партії. "Однак іспанці залишаються відносно спокійними", – каже юрист Естер Мартін. Вона пояснює це тим, що через безробіття на рівні майже 26% чимало громадян бояться за свої робочі місця і вважають за краще мовчати про зловживання з боку своїх роботодавців.

Податковий консультант Карлос Алаїз критикує податкову амністію без штрафів для тих іспанців, котрі повертають свої статки з-за кордону. "Це якесь знущання з огляду на те, що всі інші, хто ухиляються від сплати податків, мають не тільки відповідати за це, а й платити сповна – і не тільки 10 відсотків, як у випадку амністії", - обурується він.

Тим часом, за даними іспанських ЗМІ, близько 730 іспанських політиків підозрюються у причетності до корупції. "Іспанія – все ще приваблива країна для тих, хто відмиває гроші. Росіяни, китайці та італійці роками роблять це тут", – каже італійська журналістка Паола дель Веккіо, котра живе в Мадриді й пише про організовану злочинність.

Вимоги більшої прозорості

Протести в Мадриді проти зловживань із боку політиків

Протести в Мадриді проти зловживань із боку політиків

Корупційні скандали розгорілися саме тоді, коли Іспанія переживає найтяжчу економічну кризу з часів закінчення диктатури. Обіцянкам уряду покласти край корупції багато іспанців не вірять. "На питання, що робить уряд проти тіньової економіки, розкрадання державних грошей і корупції, ми місяцями не отримуємо жодної відповіді", – каже Вікторія Андеріка з Access Info Europe – організації, котра виступає за більшу прозорість у Європі. Тому вона вимагає, щоб новий запланований закон, який має посилити громадський контроль за економічними й бюрократичними процесами, регулював і питання партійних фінансів. Поки що ж він має стосуватися лише руху грошей окремих політиків.

У зв'язку з цим іспанські мас-медіа знову і знову критикують брак незалежності юстиції. Вони заявляють, що правосуддя стало іграшкою в руках політиків. На думку іспанського письменника Леона Арсенала, нині в державі не може виконуватися жоден вирок, оскільки на юстицію впливає зрощення бізнесу з владою."Так, керівники банків одержують помилування, а процеси припиняються", - каже Арсенал. Він вважає навіть, що профспілки в Іспанії теж куплені. Тому він хоче заснувати новий політичний рух лівого спрямування, що пропонуватиме альтернативу Іспанській соціалістичній робітничій партії та Народній партії, які керують країною з часів завершення диктатури.

DW.COM