1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Корисні поради Комітету регіонів

Десять років вже існує в рамках Європейського парламенту Комітет регіонів - фактично наймолодший орган у структурі ЄС. Гарячі дебати, словесні битви, бурхливі емоції - на засіданні Комітету регіонів є радше винятком. Представники європейських провінцій, департаментів чи громад лише висловлюють свою позицію щодо рішень Євросоюзу, які безпосередньо торкаються локальних рівнів.

Про діяльність комітету розповідає його речник Йенс Нордмаєр:

"222 члени Комітету збираються щонайменше п"ять разів на рік у Брюсселі, в рамках роботи Європейського парламенту. Під час сесій ухвалюються пропозиції, вироблені спершу на засіданнях комісій. Потім ці пропозиції передаються на розгляд Європейської Комісії або Європарламенту для практичної реалізації".

Наступні два роки керуватиме Комітетом Петер Штрауб - голова ландтагу німецької федеральної землі Баден-Вюртемберґ. Він розповідає про повноваження цього органу:

"Ми не має права ухвалювати рішення. Все що ми можемо - давати відповідні рекомендації. А той, хто лише дає рекомендації, звичайно ж не потрапляє так у поле зору громадськості, як наприклад парламент, який ухвалює закони чи Комісія, яка втілює правові акти".

Петер Штрауб нарікає, що дуже мало громадян Євросоюзу взагалі знають про існування Комітету регіонів. Колись була ідея перетворити його на палату земель у Європейському парламенті, але, як часто буває, вона потрапила у довгу шухляду.

Для Петера Штрауба головним є те, щоб думка Комітету, а значить позиція європейських регіонів була почута у високих кабінетах Брюсселя. Щоб під час ухвалення остаточних рішень, враховувалася думка людей, громад і регіонів:

"Я все ж не вірю, що Комітет колись перетвориться у палату Європарламенту. Зрештою ми на цьому й не наполягаємо. Для нас головне - бути добрим порадником, вміло впроваджувати інтереси наших регіонів у європейську політику".

На Комітет працює 200 співробітників: 100 членів секретаріату та ще стілки ж перекладачів, адже всі документи тут видаються одинадцятьма мовами. І витрати на утримання Комітету себе виправдовують, переконаний пан Штрауб:

"Я завжди кажу, що дуже багато корисних справ вирішується в кулуарах. Коли члени Комітету п"ять разів на рік зустрічаються в Брюсселі, то вони набагато краще можуть творити міжнародну політику, аніж за допомогою договорів. Завдяки безпосереднім контактам між політиками часто можна знайти дуже вигідні перетини інтересів, виникає так званий синергетичний ефект. Наприклад, коли разом збираються мери міст. І все це робится на демократичній платформі".

Утім, не всі члени Комітету ставляться серйозно до кулуарних розмов. Часто вони посилають на пленарні засідання своїх заступників. Говорить Петер Штрауб:

"Коли землю репрезентує прем"єр-міністр чи мер, то тоді все в порядку. Але дуже часто вони не приходять на засідання або в силу виконання своїх професійних завдань посилають на засідання заступників".

Можливо таке ставлення членів комітету зміниться, коли вступить в силу Європейська конституція, адже вона значно розширить компетенції Комітету регіонів. За ним, зокрема, буде закріплено право подавати скаргу до Єврпейського трибуналу.

А з першого травня цього року Комітет поповниться ще 95-ма членами з країн-кандидатів. Більшість з цих держав мають унітарну структуру адміністративног поділу. Тож міжнародні експерти висловлюють сподівання, що участь в засіданнях Комітету регіонів дозволить "експортувати" в нові держави-члени ідеї федералізму.

Любомир Петренко, Бернд Ріґерт