Кончита Вурст принесла Австрії сенсаційну перемогу на ″Євробаченні″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 11.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Кончита Вурст принесла Австрії сенсаційну перемогу на "Євробаченні"

Австрія перемогла у фіналі пісенного конкурсу в Копенгагені. Заповітний трофей дістався співаку-трансвеститу Кончиті Вурст.

default

Кончита Вурст - переможниця "Євробачення-2014"

Кончита Вурст стала зіркою "Євробачення" задовго до фіналу. Всю увагу зосередив на собі Том Нойвірт - артист, який створив сценічний образ бородатої красуні Кончити. Не лише екзотична зовнішність, але й ефектне шоу й виразний вокал забезпечили перемогу автобіографічній пісні "Rise Like a Phoenix" ("Наче фенікс, повстану з попелу").

"Європа більш толерантна, ніж дехто вважає"

"Європа більш толерантна, ніж дехто вважає", - відзначив, коментуючи сенсаційну перемогу Кончити, багаторічний німецький ведучий "Євробачення" Петер Урбан. Справді, Кончита Вурст добилася успіху не лише у таких толерантних країнах, як Голандія або Швейцарія (де їй присудили максимальну кількість балів), але й у Росії і навіть в Азербайджані, звідки на адресу харизматичного трансвестита надійшли п'ять і один бал, відповідно. Українці подарували Кончиті вісім балів.

Успіх і високу позицію в рейтингу Кончиті передрікали багато експертів, але її перемога стала сенсаційною. Чи стане ця перемога справді внеском у справу терпимості на "старому континенті", покаже час.

Марія Яремчук

Марія Яремчук


Українська співачка Марія Яремчук виборола шосте місце, хоча деякі німецькі оглядачі прогнозували її сольному номеру "Tick-Tock" навіть перемогу. Проте жодна з європейських країн не дала українській виконавиці найвищого балу.

Сьоме місце для сестер Толмачевих з Росії – великий успіх, який, однак, багаторазово затьмарювався вигуками невдоволення на адресу "країни Путіна", що регулярно лунали в цей вечір. Невдоволений свист та викрики здіймались практично щоразу, коли ведучі оголошували про рішення тієї чи іншої країни віддати велику кількість балів Росії. Напевно, це перший випадок, коли актуальні політичні події настільки безпосередньо відбиваються на конкурсі.

Історія успіху національного значення

Гурт Elaiza

Гурт "Elaiza"

Німецьке тріо Elaiza посіло лише дещо вищу позицію, ніж та, яку передрікали йому песимістичні букмекери. 18-те місце – це все-таки трошки краще, ніж 21-ша позиція, яка дісталась торік німецькому гурту Cascada. Під час фінального виступу солістка гурту Ела Штайнмец помітно хвилювалася. Якби дівчата почувались на сцені більш розкуто й побільше посміхались, можливо, це забезпечило б їм кілька додаткових балів.

Як висловився відповідальний за "Євробачення" у Німеччині Томас Шрайбер, "Elaiza стала історією успіху національного значення", однак поки не загальноєвропейського. Утім, дівчата, які щойно розпочали свою кар'єру, за останні місяці і так вже багато чого добилися, отож варто подивитися, де вони опиняться за рік.

Головна мета – класне шоу

Фінал нинішнього пісенного конкурсу "Євробачення" – черговий доказ стратегії Європейської спілки мовлення, яка робить ставку, перш за все, на ідеально зрежисоване й організоване телешоу. Фінал - подія, адресована не країні, що приймає конкурс, не мешканцям міста, у якому він відбувається, і навіть не публіці, що зібралась у залі, а багатомільйонній аудиторії перед телеекранами. Цього року організатори поставили перед собою завдання взяти планку в 180 мільйонів осіб. За фіналом конкурсу стежили не лише мешканці Європи, але й публіка в Австралії, Китаї й Новій Зеландії.

Другий рік поспіль майданчиком для його проведення став не великий стадіон (як це було 2011 року в Дюссельдорфі або рік потому в Баку). Датчани перетворили на концертну залу стару верф: там, де колись сходили зі стапелів судна, було збудовано й оснащено за останнім словом техніки надсучасну телестудію, в якій знайшлося місце для одинадцяти тисяч глядачів. Одна зі стін цього ангару стала велетенським світлодіодним екраном. Встановлена на сцені багатоповерхова сталева конструкція дозволяла реалізовувати найнеймовірніші світлові спектаклі. Навіть півсцени, на якій виступали артисти, - і ті перетворилися на телевізійний екран, що зробило особливо ефектною зйомку згори.

Завдяки цьому глядачі разом з голландським дуетом The Common Linnets могли "опинитися" на швидкісній автодорозі або під час польського номера "Ми – слов'яни" - на лузі з квітів. Те, що ця фантастична телестудія була розташована посеред похмурої промзони, навряд чи турбувало когось з десятків мільйонів телеглядачів.

Жартома про серйозне

Навіть якщо у когось з особливо принципових прибічників і прибічниць фемінізму могли бути заперечення з приводу пишногрудих статисток в згаданому виступі польських артистів, загалом фінал конкурсу "Євробачення" у Копенгагені відбувся без надмірної клоунади. Навіть різнокольорові костюми ісландського гурту Pollapönk, який вступився у своїй пісні "No Prejudice" за заїк, були лише пістрявою обгорткою для серйозної теми, як і веселий танцювальний номер "Moustache" французів Twin Twin: його темою є критика суспільства споживання, яке ніколи не задоволене тим, що має.

Удруге в історії конкурсу стратеги шоу з Європейської спілки мовлення відмовилися від жеребкування виступів учасників. Розігрувалося лише право тієї чи іншої країни бути представленою в першій або другій половині шоу. Це забезпечило організаторам куди більшу свободу маневру й додало драматургії конкурсу більшу динамічність: швидкі номери змінювалися баладами, нудні - креативними. Навіть під час оголошення балів, які та чи інша країна дала іншим учасникам, до кінця вдалося зберегти напругу. Утім, враховуючи, що цього разу не було однозначних фаворитів і декілька виконавців до останнього йшли "ніздря в ніздрю", втримати цікавість глядачів до фінальної хвилини було неважко.