1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Конфлікт Схід-Захід: настав час поміркованих

Центральною темою у західній пресі залишається насильство в мусульманських країнах з приводу публікацій спочатку в Данії, а пізніше в інших країнах, карикатур на мусульманського пророка Магомета. Нідерландська газета Het Financieele Dagblad з Гааги пише:

Помірковані мусульмани сидять тихо, а Захід чекає, поки Данія сама владнає конфлікт. Це може призвести до непотрібної ескалації. Іран та Сирія охоче схопилися роздмухувати пожежу, сподіваючись посилити свій вплив у мусульманському світі. Занадто вже беззастережно грається з вогнем біля діжки з порохом міністр оборони США Дональд Рамсфелд, який натякнув на можливість застосування сили в атомному конфлікті з Іраном. Настав час поміркованим силам на Сході й Заході простягти руки один одному й закликати до спокою, - пише Het Financieele Dagblad.

Тему продовжує німецька газета Die Welt з Берліна, що звертає увагу на долучення до конфлікту президента Ірану:

Іранський президент Ахмадинеджад бачить у гніві, що його викликала публікація карикатур на пророка Магомета, шанс перетягти арабський світ на свій бік. Адже досі араби скептично ставилися до шиїтсько-іранських претензій на владу. Вони сприймають як небезпеку можливу появу в себе під дверима перських ядерних ракет. Іран це усвідомлює. Щонайпізніше після рішення Міжнародного агентства з атомної енергії Тегеран розуміє, що проти його атомних планів можливе утворення єдиного фронту включно з багатьма ісламськими країнами. Конфлікт навколо карикатур може стати цьому на заваді. Зробивши себе захисником віруючих, Ахмадинеджад намагається внести розкол у лави країн-учасниць МАГАТЕ. Кінцевою метою є перетягти мусульманський світ на бік Тегерана і в атомному конфлікті, - припускає Die Welt.

Інша німецька газета Frankfurter Allgemeine пише:

Бойкот Іраном датських товарів означає ескалацію конфлікту не тільки через обсяги датсько-іранської торгівлі, а тому, що Європейська комісія застерігала від такого кроку саме в інтересах заспокоєння ситуації. По-друге, Іран послав у бік Європейського союзу сигнал залякування: так буде з кожним, хто чинитиме не так, як нам подобається... Те, що європейські політики, зважаючи на „протести”, закликають до поміркованості й діалогу, звичайно, правильно. Жодна розумна людина не хоче розпалювати конфлікт, що має ознаки протистояння культур, а отже може вийти з-під контролю і зашкодити... інтересам Європи. Але що буде, якщо заклик до поміркованості не почують? – питає Frankfurter Allgemeine.

Австрійська газета Standard з Відня теж закликає до зваженого підходу:

Було б неправильно розцінювати насильницькі протести як вияв гніву всіх мусульман, які підтримують такі акції... Адже пожежу роздмухували не члени мусульманської громади Данії, а ісламісти. Крім того, якщо поглянути в газетні коментарі в мусульманських країнах, стає очевидно, що картина не така вже однозначна, як її намагаються представити правоекстремістські партії в Європі та ісламісти. Після зваженого аналізу постає проблема, яка через конфлікт навколо карикатур стала ще більш очевидною - мирне співіснування мусульман та немусульман у Європі. Але варто серйозно сприймати те, що чимало мусульман поділяють настрої й погляди демонстрантів, - зауважує Standard.

Іспанська ABC з Мадрида продовжує:

Посилення насильства в ісламському світі спричинило дискусію, якої Європа намагалася уникнути, але яка тепер неминуча. Це дискусія про можливість поєднання демократичної культури Заходу з теократичною культурою Сходу. Жодна розумна людина не стане захищати образу релігійних цінностей як вияв індивідуального права, - пише ABC.

На завершення – коментар норвезької газети Aftenposten з Осло про ситуацію в Афганістані, де теж відбуваються протести:

Демонстрації в Афганістані з приводу карикатур на Магомета спрямовані проти міжнародного контингенту ІСАФ загалом, а не тільки проти Данії чи Норвегії. Уряд у Кабулі не контролює ситуацію, а повалений режим талібів ще має достатньо прихильників... Головним пунктом критики після виводу радянських військ з Афганістану 1989 року було те, що афганці почували себе кинутими напризволяще... До захоплень посольств, демонстрацій та насильницьких протестів треба ставитися серйозно. Але міжнародна спільнота не повинна тепер повторювати тодішніх помилок. Афганістан на довгу перспективу потребуватиме присутності міжнародних військових та цивільних гуманітарних організацій, - вважає Aftenposten.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко