1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Конференція з питань безпеки у Мюнхені: разом проти спільних загроз

У Мюнхені завершилася конференція з безпеки, у якій брали участь більше 300 політиків з 50 держав світу, зокрема й з України. Учасники заходу закликали НАТО стати спільним центром для європейців та американців, де вони спільно аналізуватимуть загрози та проводитимуть координацію політичних та військових акцій.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та міністр оборони Росії Сергій Іванов

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та міністр оборони Росії Сергій Іванов

Тема відновлення робіт зі збагачення урану в Ірані не була в офіційній програмі конференції з безпеки, але їй, і це зрозуміло, приділяли багато уваги. Серед інших політиків висловилися з цього приводу федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель й міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр:

"Розв’язання ядерної проблеми Ірану – це центральне завдання найближчого часу, якщо ми не хочемо опинитися у гонці озброєнь на Близькому та Середньому Сході."

У дискусії з Іраном допоможе лише скоординована позиція світової спільноти. Такою була думка усіх учасників з більш як 50ти держав. Головну ж роль, на думку Анґели Меркель, має відіграти Росія. Москва, в свою чергу, за словами російського міністра оборони Сергія Іванова, готова посилити співпрацю з Німеччиною, ЄС, та НАТО, але:

"Як можна говорити про ефективну співпрацю, якщо в нас ще немає спільного визначення поняття „тероризм”. Напади на американських солдатів в Іраку визначаються, як тероризм, але такі ж напади бойовиків в Чечні, що називають війною за свободу, знаходять розуміння."

До речі, щодо війни в Чечні а також недемократичних методів спілкування із сусідами – Україною та Грузією, російському міністру довелося давати пояснення. Він повідомив, що демократія – не картопля яку можна висаджувати скрізь й вона приживатиметься.

Такий аргумент не задовольнив членів американської делегації. Кілька сенаторів з США закликали бойкотувати саміт Великої вісімки, що має відбутися у Санкт-Петербурзі, оскільки Росія не достойна бути членом цієї організації, бо не є ані демократією ані економічною супердержавою. Москва, вважають сенатори, чинить тиск на країни Балтії, Польщу та Україну. Принагідно учасники конференції запитали в українського міністра оборони Анатолія Гриценка, як ідуть справи в України після газової суперечки з Росією та укладанні угоди в цій сфері:

„Нині ситуція стабільна. Здається, що вона є стабільною. У будинках є опалення. Фабрики працюють. Але на мою особисту думку, ця угода довго не протримається. Тому що її укладали не так як належить укладати угоди у 21 столітті між державами. Особливо з тією державою, яка удає з себе члена великої вісімки – організації демократично розвинутих країн. Чи цей документ заснований на головній угоді між Росією та Україною від 1997 року та принципі рівного партнерства? Я би сказав, що ні.”

Під час конференції у Мюнхені приділили чимало уваги політичній ролі НАТО, членом якого збирається стати і Україна. Чітко визначити свою роль альянс має до 2008-2009 року. На думку Міністра оборони України Анатолія Гриценка, світова спільнота має докладати більше зусиль задля попередження конфліктів:

„Я думаю, враховуючи усі політичні складнощі, враховуючи великі витрати на підтримку потужностей, враховуючи велику політичну ціну, коли в нас є потужності, але ми не можемо їх використовувати, не кожна країна може піти до Афганістану, не кожна країна може піти до Іраку. Деякі держави відходять з Іраку, маючи великі потужності. Це політична ціна. Не кожний уряд може змиритися із втратами. Я думаю, що ми зможемо знайти набагато більше політичного бажання, оскільки це є дешевшим, щоб інвестувати усі наші зусилля, думки та ідеї у попередження конфліктів.”

Під час конференції говорили й про посилення співпраці НАТО з ЄС. Втім, яким чином це має відбуватися залишилося незрозумілим. Водночас НАТО шукає партнерів не лише біля своїх кордонів, але й по всьому світу. На цьому наголосила федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель:

"Звичайно, ми потребуємо партнерів у галузі безпеки у інших регіонах світу. Тому дуже важливо, щоб НАТО мало мережу партнерства із країнами та міжнародними організаціями з зовсім різними сферами діяльності та цілями.”

Кандидатів в ці тісні партнери вже назвали. Ними мають стати Японія, Нова Зеландія та Австралія. Водночас, за словами генсека НАТО Яаап де Хооп Схеффера, альянс визначатиме свої кордони:

" НАТО не є світовим поліцейським.”

Карпенко Тетяна