1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Конституції України - десять років

У середу українській Конституції виповнюється 10 років . Цей ювілей відзначатимуть не лише в самій Україні, а й у її представництвах в цілому світі. Тим часом західні експерти стверджують, що доки цей документ не ґрунтуватиметься на згоді усіх політичних кіл українського суспільства, підстав для справжнього свята замало.

„Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава” - таким є перше речення Основного закону України, прийнятого 28 червня 1996 року. Конституція України складається з п’ятнадцяти розділів, проте деякі з них, на думку німецького політолога Ґергарда Сімона, доведеться в майбутньому доопрацювати. Зокрема йдеться про четвертий та п’ятий розділи, в яких визначені повноваження Верховної Ради та Президента України:

„Питання полягає в тому, як у майбутньому керуватимуть державою і як можна реально впровадити конституційну реформу, нашвидкуруч прийняту в грудні 2004-го року. Крім того, йдеться й про те, чи зможе Верховна Рада відповідально користуватись усіма тими правами, які вона здобула в результаті цієї реформи”.

Українська Конституція 1996 року, на думку експерта є дуже суперечливим документом. Він зауважує, що кожна Конституція - це державний документ, розрахований на довгий термін використання, документ, що ґрунтується на згоді політичних еліт у суспільстві. Саме ці вимоги Конституція 1996 року поки не виконує, каже експерт. Він нагадує, що після того, як Конституція України набула чинності, практично відразу з’явилися спроби внести зміни до її тексту. Ситуація не змінилася й донині, каже Ґергард Сімон:

„Десять років після затвердження Конституції в Україні все ще немає консенсусу в цьому питанні як у суспільстві, так і серед представників різних політичних угруповань”.

Проблема, як пояснив експерт, полягає в тому, що Конституція України з самого початку була компромісом. Але жодна з сторін ще десять років тому не була задоволена результатами, і всі сторони намагалися внести якісь свої корективи. Це стосується й колишнього президента України Леоніда Кучми, який був ініціатором цієї Конституції, нагадує Ґергард Сімон і веде далі:

„Сьогоднішня Конституція України значно відрізняється від тієї, яку затвердили у 96-му році. Проте я не вважаю, що десять років тому Конституція була занадто демократичною для тодішнього українського суспільства. На мою думку, проблема полягає в тому, що до сьогодні не вдалося знайти ту Конституцію, яка б ґрунтувалась на згоді усіх політичних сил та суспільства в цілому”.

Проте існує й позитивна сторона Конституції 1996-го року: вона не стала на заваді на шляху України до демократії, наголошує німецький експерт:

„Конституція 1996-го року не призвела до створення в Україні авторитарного президентського режиму, як у Росії. Ця Конституція була і є в змозі сприяти просуванню України на шляху до демократії. На жаль, українська Конституція не змогла досягнути того, що вдалося досягнути німецькій. Нам пощастило з Основним законом, який уже впродовж п’ятдесяти років користується підтримкою усього суспільства”.

Ґергард Сімон не зміг дати позитивного прогнозу щодо впливу Конституції на політичні процеси в Україні на наступні роки. Утім, він висловив таку думку:

„Я вважаю, що час конституційних змін ще не закінчився. Боротьба за належну Конституцію продовжуватиметься в Україні й надалі. І це є тягарем для країни, адже за таких умов Конституції важко гарантувати стабільність та передбачуваність. На мою думку, боротьба за належну й правильну Конституцію найближчими роками скоріш за все й надалі створюватиме кризові політичні ситуації в Україні”.

Тим часом можна сподіватися, що принаймні 28 червня вдасться уникнути кризових ситуацій. Як сказано у самій Конституції, День її ухвалення є державним святом. А свята належить святкувати.

Христина Осташевська