1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Конституція ЄС: вперед і тільки вперед

Одна з центральних тем у німецьких газетах – ратифікація Конституції Європейського союзу. У більшості з 25 країн-членів ЄС це роблять парламенти, як наприклад у четвер німецький бундестаг. Більшість його депутатів підтримали документ, який торік затвердили лідери Євросоюзу. Утім головна інтрига очікується у таких країнах як Франція та Великобританія, де Конституцію ЄС винесено на референдуми, а населенн

я ставиться до неї скептично. Для набуття чинності Європейська конституція потребує підтримки в усіх країнах-членах спільноти. Видання ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Дюсельдорфа пише:

Давайте пригадаємо. Європа, європейська ідея були символом добробуту, соціальної безпеки й миру на континенті, який був спустошений двома війнами. З Європою пов”язували надію на те, що разом можна буде успішно впоратися з майбутніми проблемами. А якщо відверто, то навіть більше, ніж надію. Багато з цих очікувань стали реальністю. Але не можна ігнорувати й нові тенденції. Надії поступилися місцем побоюванням. Те, що спочатку було обіцянкою світлого майбутнього, сьогодні багатьма сприймається як загроза. Здається, що Європа втратила ґрунт під ногами. Саме цим пояснюється страх політиків, які шукають підтримки в населення. Референдуми у Франції та Голландії вже називають легковажними вчинком, якого краще було б не робити. Але можливо, небезпека полягає саме в такому ставленні до проблеми. Адже політика таким чином показує, що вона готова забути, від імені кого вона виступає – від імені людей, - нагадує ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

На сторінках БАДІШЕ НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН з Карлсруе читаємо:

Жоден з 25 лідерів європейських країн, у першу чергу британський прем”єр Тоні Блер і французький президент Жак Ширак, не підтримали б цей текст, якби в ньому був хоча б натяк на позбавлення влади країн-членів на користь Брюсселя. Противники Конституції повинні знати, що кращого не буде, бо цей документ і так є результатом багатьох компромісів, - зауважує БАДІШЕ НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН.

Європейську тему продовжує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ. Газета аналізує відносини між Євросоюзом та Росією:

Європейський союз має проводити реалістичну політику щодо Росії. Це легко сказати, але складно зробити. Брюссель не повинен повторювати помилок американських стратегів, які, як наприклад колишній радник з питань безпеки Збіґнєв Бжезинський, відводять Росії лише роль ”молодшого партнера Заходу”. Логіка країн-переможців часів ”холодної війни” не підходить як підґрунтя для орієнтованої на майбутнє політики. Побачити Росію на колінах нічого не дасть Європі. Адже як не крути, а Росія – це не тільки величезна країна-сусід Європи, що має атомну бомбу. Росія має великі запаси енергоносіїв, нафти й газу, без яких європейська економіка не зможе процвітати. Але процвітатимуть без російської співпраці у боротьбі зі злочинністю контрабанда наркотиків та інша кримінальна діяльність. Крім того, затяжні конфлікти на околицях Росії не можна вирішити без неї. Тому метою має бути діалог на рівних між Євросоюзом та Росією, - переконана ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

До іншої теми. П”ять років тому німецький уряд ухвалив рішення про поступову відмову від атомної енергії. Однак останнім часом передусім з боку опозиційних партій лунають заклики переглянути це рішення. Газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ з Ростока з цього приводу зазначає:

Тема атомної енергетики давно не обговорюється з таким запалом, як це було відразу після Чорнобильської катастрофи 1986 року. 70 відсотків німців сьогодні переконані, що країна ще довго залежатиме від реакторів. Німеччина разом з Бельгією чи не єдині країни, які дозволяють собі розкіш відмови від атомної енергії. Німеччині варто було б ще раз переглянути свою позицію. Підстав для цього вистачає. Нові дослідження попереджають про нестачу енергії, якщо реактори не буде оновлено вже найближчим часом. Світові ціни на нафту сягли жахливих висот. Поклади нафти біля британських берегів Північного моря закінчуються. У самій Німеччині зростає спротив проти генераторів, що використовують енергію вітру, - аргументує ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує ДРЕЗДНЕР НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН:

Енергетична політика Європи і навіть усього світу змінюється. Розщеплення атомів переживає ренесанс. Усе це відбувається без участі Німеччини. Ця країна колись могла будувати найбезпечніші атомні реактори в світі. А потім відмовилася від технології, поновити яку, навіть якщо виникне бажання, буде складно, - прогнозує ДРЕЗДНЕР НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН.

Огляд німецької преси підготував Роман Гончаренко