1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Конституція ЄС: важлива віха європейської історії

Після марафонського засідання наприкінці минулого тижня лідерам 25 країн-членів Європейського Союзу нарешті вдалося досягнути згоди щодо тексту Конституції. Тепер для того, аби ЄС мав свій Основний закон, його текст повинен бути ще схвалений національними парламентами чи шляхом референдуму.

Шредер не міг приховати своєї втіхи

Шредер не міг приховати своєї втіхи

Довести затвердження Коснтитуції до переможного кінця було для Брюсселя завданням честі. Адже справа європейської інтеграції й так уже зазнала подвійного удару під час виборів до парламенту ЄС. Бо мало того, що явка виборців на дільниці була рекордно низькою, то ще й найбільшого успіху на виборах досягли партії євроскептиків.

Тож учасники саміту ЄС у Брюсселі не приховували свого задоволення тим, що текст Європейської Конституції таки урешті-решт вдалося затвердити. Канцлер Німеччини Ґергард Шредер з цього приводу заявив:

«Це дійсно – історичне рішення, яке ми ухвалили. Як ви всі знаєте воно далося нам не просто. Це – надзвичайно важлива віха нашої історії. З власною конституцією Європа стала міцнішою і більш політично керованою. Європа стала великою, як ми всі цього бажали».

Аби отримати детальнішу оцінку цієї події «Німецька хвиля» звернулася за кометарем до європарламентарія і колишнього члена Конституційного конвенту Клауса Генша. Відомо, що Конституція стала компромісом між 25 країнами-членами Європейського Союзу. Тож ми запитали пана Генша, чи для того, аби досягнути консенсусу довелося відійти від попереднього тексту, ухваленого Конституційним конвентом?

«Зовсім ні. Зверніть увагу на те, що у головних пунктах проект конституції зберіг свою структуру. І водночас він дає підстави для оновлення Європейського Союзу».

Ви дійсно вважаєте, що в майбутньому ухвалювати рішення в Брюселі стане простіше?

Клаус Генш:

”Принаймні простіше, аніж зараз. І рішення ухвалююватимуться частіше, оскільки тепер для цього потрібна більшість, а не консенсус. І це означає, що дієздатність Європейського Союзу значно підвищиться”.

Клаус Генш також вважає, що з ухваленням Конституції значно зросте роль Європейського парламенту:

”Європейський парламент значно посилиться завдяки Конституції. І коли вона стане чинною, буде також видно, що уряд ЄС, як і все інше, з чим має справу європейська політика, більше залежатиме від парламенту і, звичайно, також від політичного складу Європейського парламенту. Варто зазначити також, що параламент ухвалює рішення більшістю, як і кожен парламент світу. А цю більшістю обирають до парламенту громадяни”.

Все ж можна припустити, що у майбутньому буде більше суперечок між Радою міністрів ЄС з одного боку, і парламентом з іншого.

Клаус Генш:

”Це так, оскільки сферу прийняття парламентом спільних рішень розширено – це означає також і зростання кількості можливих суперечок. Але ми передбачили механізми, аби прийняття рішень не завдавало шкоди Союзу. Ми маємо схожу ситуацію у Німеччині: там є бундесрат і бундестаг. Якщо обидва не в стані домовитися, то створюється погоджувальний комітет. І вреші ми знаходимо обопільно прийнятне рішення або не ухвалюємо жодного”.

Поза ухваленням Європейської конституції другим важливим питанням порядку денного саміту був пошук кандидатури наступного президента Європейської Комісії. І тут серед учасників зустірчі не було такої одностайності. Чи слід причину цього шукати в результатах нещодавніх виборів до Європарламенту?

Клаус Генш:

”Це правильно. Звичайно, результати європейських виборів вплинули на вибір кандидата на посаду президента комісії. Зрештою Європейський парламент наприкінці липня повинен буде прийняти або відхилити пропозицію кандидатури від голів держав та урядів. І це означає, що вони будуть змушені трохи придивлятися до того, чого бажає більшість Європейського Парламенту. Зокрема, доведеться зважати на думку фракції християнських демократів, чия партія стала найвпливовішою у Європарламенті”.

Любомир Петренко