1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

”Конституцію лікують за принципом: болить голова – пропонують відрізати ноги”

Епопея навколо конституційної реформи триває. На думку українських та німецьких експертів, те, що відбувається, має насправді мало спільного з конституційною реформою, натомість демонструє палке бажання пропрезидентських сил будь-що залишитися при владі.

Конституційна реформа: напередодні виборів пропрезидентська більшість хоче ”зацементувати свої позиції при владі”

Конституційна реформа: напередодні виборів пропрезидентська більшість хоче ”зацементувати свої позиції при владі”

На розгляд Верховної Ради у середу було винесено два законопроекти змін до Конституції – від більшості та від опозиції. Пітримали, за словами експертів, фактично, проект-близнюк того, який пропрезидентська більшість не змогла ”проштовхнути” у квітні. На думку директора політико-правових програм Центру імені Разумкова Ігоря Жданова, жоден із законопроектів, що пропонувався, не відповідає необхідним для проведення політичної реформи критеріям:

”Ліки, які пропонуються, не є адекватними хворобам нашої Конституції. Кажучи образно, болить голова – пропонують відрізати ноги. Нинішня Конституція дійсно потребує вдосконалення. Але зміни до Конституції потрібно проводити поетапно. А у нас це перетворюється на кампанію, мета якої – збереження діючої влади з перенесенням центру ваги влади до парламенту.”

Німецький експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер також каже, що попри низку позитивних моментів – зокрема, щодо заборони довільних переходів депутатів з однієї фракції в іншу чи санкцій щодо тих депутатів, що ”прогулюють” пленарні засідання – в цілому він розцінює цей законопроект як спробу пропрезидентської більшості напередодні виборів ”зацементувати свої позиції при владі”:

”Я думаю, що воля парламентської більшості та тих, що перебувають на боці теперішньої президентської адміністрації, є дуже сильною, щоб провести ці зміни до Конституції. Ця політична воля не в останню чергу виходить з того, що вони не знають, як складуться президетські вибори, не є певні, що переможе їхній кандидат. Тому очевидно, що намагатимуться подовжити існування теперішньої парламентської більшості, зацементувати, так би мовити, теперішні повноваження пропрезидентських сил після закінчення ери Кучми.”

Долю законопроекту 4180 тепер вирішуватиме Конституційний суд. Згідно з українським законодавством, розповідає Ігор Жданов, законопроект із внесення змін до Конститції, який розглядався Верховною Радою і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради на повторний розгляд не раніше, ніж за рік. Тут уже починаються формальні маніпуляції, переконаний Ігор Жданов:

”Сьогодні ми зареєстрували один законопроект – він не пройшов, тоді завтра інший, точно такий же, тільки вже під новою назвою, змінивши там якесь формулювання. Конституція – це основний документ, згідно з яким живе держава і суспільство. Він не може змінюватися кожного дня чи кожного року. Головний висновок з цього – те, що будь-які зміни до Конституції повинні бути проведені бездоганно, щоб у майбутньому ні в Конституційного суду, ні в новоообраного президента, ні в суспільства не виникало жодних сумнівів щодо легітимності проведених змін.”

Тепер слід чекати висновку Конституційного суду. На думку Ігоря Жданова, рішення щодо проекту 4180 буде позитивним, оскільки він майже повторює свого попередника, а той вже проходив судову експертизу. Він також припускає, що опозиційні фракції звертатимуться до Конституційного суду щодо нелегітимності голосування 23 червня. Але, на думку Райнера Лінднера, дуже важко стримати ці процеси змін до Конституції через те, що парламетська більшість є провладною і налічує достатню кількість депутатів.

Ухвалюючи в середу законопроект змін до Конституції, Верховна Рада черговий раз переступила через рекомендації моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи не проводити жодних конституційних реформ до виборів. Райнер Лінднер зауважив, що не варто плекати жодних ілюзій, що у внутрішньополітичних рішеннях в Україні рекомендації Ради Європи відіграватимуть якусь роль. Передусім, коли йдеться про владні відносини:

”Вони відграють тоді певну роль, коли з цим пов”язані якісь політичні розрахунки, як, наприклад, у випадку відмови від смертної кари, коли за умов реалізації цих рекомендацій можна досягти якоїсь більшої політичної ваги. На разі це не той випадок. На карту поставлена надто велика політична влада.”

Директор політико-правових програм Центру імені Разумкова Ігор Жданов пояснює це тим, що такі рекомендації сприймаються чинною владою не як поради, спрямовані на покращення ситуації в Україні, а як втручання у внутрішні справи. Звідси й відповідне ставлення до них. На думку Жданова, Україна не повинна ігнорувати їх, якщо вона справді хоче долучитися до європейської демократичної спільноти.