1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

КВУ пропонує заборонити політичну рекламу

Олександр Савицький
30 січня 2018 р.

Державне фінансування партій стало ударом по політичній корупції, вважають у Комітеті виборців України.

https://p.dw.com/p/2rkuc
Geldkoffer Ukraine
Фото: Fotolia/andrey_plant

За два роки від набрання чинності закону про державне фінансування політичних партій суттєво звузився простір з політичної корупції, почалася легалізація діяльності партій і посилилася їхня незалежність від олігархів. Такими є головні висновки дослідження Комітету виборців України (КВУ) "Українські політичні партії на старті виборчої кампанії", оприлюдненого 29 січня у Києві. Присутні на презентації дослідження західні експерти привітали перші успіхи України у розбудові демократичної партійної системи, але рекомендували посилити боротьбу з політичним популізмом та безвідповідальністю партій перед суспільством.

Удар по олігархам

Фінансування політичних партій з державного бюджету почалося після ухвалення Верховною Радою в жовтні 2015 року закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції". Цей закон належав до так званого "безвізового пакету", коли ЄС висунув певні вимоги до українського законодавства з метою уможливлення безвізових подорожей українців до ЄС. Закон передбачає надання грошової допомоги від держави партіям, які отримали на парламентських виборах не менше двох відсотків голосів виборців. Утім, до перших під час дії цього закону виборів користуватися цим правом можуть лише ті партії, що потрапили до парламенту на виборах 2014 року і набрали понад 5 відсотків голосів виборців.

Генеральний директор громадської організації "Комітет виборців України" Олексій Кошель в інтерв'ю DW повідомив, що навіть такий старт держфінансування партій спонукав їх розпочати платити легальні зарплати працівникам центральних партійних офісів, а також активно розбудовувати регіональні осередки. "Ми також побачили зростання активності партій в роботі з виборцями, у випуску газет з поясненням своїх програм і позицій. Ключовий висновок - запровадження державного фінансування дає партіям певну незалежність і стало кроком до деолігархізації політичних партій", - сказав Кошель.

За його словами, Україна виділяє партіям "на порядок більше" коштів, ніж, наприклад, Польща. За даними КВУ, за рік державного фінансування з вересня 2016 року до вересня 2017 року партії сукупно витратили майже 436 мільйонів гривень, з яких 407 мільйонів були коштами, отриманими з держбюджету. Водночас, як зазначили аналітики КВУ, Україна уникнула гучних скандалів з використанням державного фінансування на дорогий алкоголь, брендовий одяг та ресторани, які вибухнули в Польщі одразу після запровадження аналогічного закону в тій країні.

Державні гроші - на телерекламу

Головною проблемою України у цій галузі стало використання партіями державних коштів на політичну рекламу. Згідно з дослідженням КВУ, найбільше на рекламу витратилися Радикальна партія Олега Ляшка, партії "Самопоміч", "Опозиційний блок" та "Народний фронт". "Партії витрачають до 90 відсотків державної допомоги на рекламу, і я би назвав нонсенсом, коли партії беруть гроші платників податків і відносять їх "на телевізор", щоби привітати тих самих платників податків з Новим роком", - пояснив Кошель.  За його словами, у парламенті вже зареєстрований розроблений КВУ законопроект з вичерпним переліком напрямків, за якими партії можуть витрачати державні кошти.

Депутати Верховної Ради проігнорували запрошення на презентацію звіту КВУ. Єдиним представником від парламентських партій став народний депутат фракції "Блок Петра Порошенка" та віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв. В своєму виступі він засудив надмірні видатки на телерекламу партій, назвавши їх виявом політичного популізму.

Чому державне фінансування партій важливе

Натомість один з лідерів непарламентської партії "Сила людей" Олександр Солонтай в інтерв'ю DW сказав, що він не лише підтримує заборону політичної реклами, а й вважає, що боротися з політичним популізмом треба конкуренцією ідей та програм. "В нас нема проблеми наступу популізму в українській політиці. Популізм в Україні і є українською політикою", - сказав Солонтай. Він сподівається, що майбутні парламентські вибори приведуть до Верховної Ради нові політичні сили, що послабить політичних представників олігархів і змінить суспільні відносини в державі.

Старі партійні хвороби

Своєю чергою, старша директорка американського Національного демократичного інституту в Україні Мері О'Гейґен (Mary O'Hagan) запропонувала ширше поглянути на проблему політичного популізму. На її думку, це не лише тільки передвиборні обіцянки, які партії і не думають виконувати після здобуття влади. "Це ще й брак політичного лідерства, а також використання суперечностей між різними соціальними групами чи націями для спекуляції на цих протиріччях для набуття популярності та пропаганда війни і насильства, що ми зараз спостерігаємо в Росії", - сказала експертка. 

Натомість в Україні громадянське суспільство відіграє велику роль в ухваленні важливих рішень, а нинішній склад Верховної Ради є найбільш проєвропейським за всю історію, нагадала керівниця представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн. "Однак дехто жартома каже, що справжня коаліція за реформи є не між політичними партіями, а між українським громадянським суспільством, посольством США і представництвом Євросоюзу в Україні", - сказала Бауманн. Адже українські політики і досі залежні від великого бізнесу, а партії все ще залишаються пов'язаними з олігархічними групами, наголосила вона. Саме це, на думку Бауманн, є головною причиною партійної безвідповідальності перед виборцями.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою