«Комуналка» замість притулку для старих | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.12.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

«Комуналка» замість притулку для старих

Жити в одному помешканні гуртом – звичайна справа в Німеччині. Такий «комунальний» варіант користується популярністю не лише серед студентів, але дедалі частіше й серед пенсіонерів.

Помешкання для ватаги тих, кому за 50

Помешкання для ватаги тих, кому за 50

Цей дім на березі Рейну - незвичайний. В ньому живе шість жінок, кожна з яких вже розміняла шостий, а то й сьомий десяток. Вони не є родичками, вони просто співмешканки і гарні подруги. Думаєте, вони живуть в будинку для людей похилого віку? Зовсім ні! Бабусі категорично проти таких закладів для пенсіонерів, отож,  знайшли альтернативу, аби не опинитися в старості на самоті.

«Заклади для людей похилого віку – це повне обмеження свободи. Тобі кажуть, коли прокидатися, що і коли їсти, коли відпочівати. Чим старшою я ставала, тим серйозніше усвідомлювала: не хочу такого для себе. Але й самотньою на старість залишатись зовсім не хотілося. І от якось я вирішила: чому б не об'єднатися з іншими жінками літнього віку? От вже 7 років так разом живемо» - розповідає натхненниця ідеї, 72-річна Єва Герцоґенрат.

Окремо, але разом

Так 6 самотніх жінок-пенсіонерок і зібралися в одному домі, в якому кожна з них винаймає окрему квартиру. Щоправда, самотні вони за німецькими стандартами, тобто в них з різних причин немає чоловіків, але діти є, просто жити разом з батьками все життя в Німеччині не прийнято.

Єва Герцоґенрат теревенить з подружками

Єва Герцоґенрат теревенить з подружками

Постійні гості в цьому домі – онуки бабусь, з якими над розв'язанням домашніх завдань нерідко «сушать голови» одразу декілька пенсіонерок. Але крім допомоги іншим, жінки знаходять час і на свої розваги. Спільні походи до театру чи кіно,  вечері та прогулянки із собаками, навіть мандрівки світом – тут звична справа. Кожна зі співмешканок не забуває про свою незалежність, а також не обтяжує інших. «Наше спілкування не є примусовим – виходимо до інших, тільки коли є бажання. Ми з радістю допомагаємо одна одній, якщо ж буває необхідна спеціальна допомога – приходить соціальний працівник», - розповідає  Герцоґенрат.

Пошук в інтернеті - для тих, кому за 50

Коли в їхньому будинку з'являється вільне помешкання, співмешканки розміщують в інтернеті оголошення, на яке одразу реагують охочі, – альтернатива притулку для літніх людей приваблює багатьох німців. У Німеччині стає дедалі  більше запитів та пропозицій щодо спільного проживання в старості. Спеціально для таких пошуків працює вже декілька інтернет-сайтів.

Фелікс Герцоґ - власник порталу pluswgs.de

Фелікс Герцоґ - власник порталу pluswgs.de

Перший німецькомовний сайт pluswgs.de, присвячений пошукам спільного житла «для тих, кому за 50», запустив півтора роки тому Фелікс Герцоґ (Felix Herzog). 26-річний розробник спочатку планував, що його проектом користуватимуться люди віком від 70 років, але вже за півроку переконався: найчастіше про пошук співмешканців у дорослому віці замислюються самотні люди у віці 50-60 років. Герцоґ розповідає, що люди такого віку можуть шукати співмешканців і з економічних міркувань, проте ще важливішою причиною стає страх перед самотністю.

«Самотнім людям, життя яких перевалило за половину, набагато важче знайти собі партнерів, а так вони можуть знайти однодумців, зробити життя соціально насиченим. Я знаю про випадки, коли люди жили так разом декілька років, а потім знову ж разом замовляли послуги сервісів допомоги старим людям, і таким чином оминали будинки для людей похилого віку» - розповідає Фелікс Герцоґ.

Гнучкість – перш за все

Крім онлайн-сервісу, Фелікс Герцоґ півроку тому відкрив в Берліні офіс для проведення консультацій з пенсіонерами, які хочуть знайти собі співмешканців. Щоправда, успіх цього проекту значно поступається попередньому. «Я бачу, що чим старшими є наші клієнти, тим менш гнучкі вони у сприйнятті потенційних співмешканців, зовсім не хочуть змінювати свої звички та пристосовуватися один до одного» - нарікає Герцоґ.

Але, хоча в дорослішому віці вжитися з новими людьми буває складніше, це вміння Єва Герцоґенрат вважає головним для тих, хто не хоче в старості залишатися одинаком.

«Саме гнучкість та готовність пристосовуватися до обставин допоможуть зробити таке спільне проживання затишним. Якщо жити, зважаючи на це, тобі ніколи не буде сумно, і ти залишишся незалежною і щасливою людиною навіть у старості. А тепер, вибачте, маю поспішати» - закінчує розмову Єва Герцоґенрат. Дипломованій медсестрі у минулому, а нині - щасливій пенсіонерці - потрібно терміново спакувати  валізи, адже невдовзі літак до Єгипту, куди вона на два тижні збирається зі своїми сусідками.

Автор: Альона Павленко

Редактор: Наталя Неділько

Посилання в інтернеті