«Комп’ютер – це моє життя»: 100-річчя винахідника комп’ютера Конрада Цузе | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 22.06.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

«Комп’ютер – це моє життя»: 100-річчя винахідника комп’ютера Конрада Цузе

1938 року німецький інженер Конрад Цузе винайшов комп’ютер. Патентні суди не вважають його першовідкривачем дива техніки, але все ж саме його називають піонером галузі. 22 червня Цузе виповнилося б 100 років.

default

Конрад Цузе, фото 1990 року

Конрад Цузе народився в Берліні і за професією був інженером-будівельником. Настав момент, коли складні й довгі розрахунки, які треба проводити спеціалістам його фаху, почали просто нервувати молодого інженера. Це стало поштовхом до створення його першої автоматичної обчислювальної машини.

Легендарна «Z3»

З’явилася вона 1938 року у вітальні берлінської квартири, в якій Цузе мешкав разом зі своїми батьками. Машина мала назву «Z1» й була розміром з двоспальне ліжко. Але основний принцип роботи цієї обчислювальної машини вже був дуже схожим на той, за яким діють сучасні комп’ютери. Щоправда, перший комп’ютер Цузе виявився не зовсім надійним у користуванні, тому інженер продовжив свою роботу, аж поки 1941 року не побудував третю модель своєї обчислювальної машини, легендарну «Z3».

100 Jahre Konrad Zuse Z3 Flash-Galerie

Копія моделі Z3 в "Німецькому музеї" в Мюнхені

Оригінал цього пристрою був зруйнований під час бомбардування Берліна. А відновлена копія сьогодні зберігається у «Німецькому музеї» в Мюнхені. Завбільшки з три шафи, «Z3» вже використовував перфокарти для програмного забезпечення. А «гардвер» був дуже складним переплетінням різних елементів з використанням щонайменше двох тисяч різних реле.

Не на замовлення нацистів

З «Z3» пов’язані чималі проблеми самого винахідника. Після війни йому було дуже складно довести, що саме він був першим, хто збудував функціонуючу обчислювальну машину. Адже самої машини не було, Цузе мав тільки патент на неї. До цього додалися обвинувачення, що науковець створив «Z3» на замовлення нацистів. Сам Цузе ніколи не належав до партії Гітлера, замовлень на винахід не отримував, але нацисти таки використовували «Z3» для будівництва літаків і в розвідці.

Konrad Zuse

Конрад Цузе, фото 1992 року

Корад Цузе був першим не тільки в будівництві комп’ютера, а й винахідником першої мови програмування під назвою «планкалькюль». Утім успіхам на технічній ниві прийшли на зміну провали економічного характеру. Його підприємство, Zuse KG, перша комп’ютерна фірма Німеччини, не мало великого успіху й у 60-их роках збанкрутувало. Утім, найбільшим провалом у своєму житті Цузе вважав програну патентну справу на право називатися «винахідником комп’ютера». «Це було величезне розчарування для мене, вирок був несправедливим, це й сліпий би побачив», пригадував пізніше Конрад Цузе.

Портрет Білла Ґейтса

У 60-их він поринув з технічного світу у світ малярства, поступово написавши олією портрети усіх комп’ютерних першопрохідців, зокрема й портрет американця Білла Ґейтса. 1995 року, незадовго до своєї смерті, він навіть подарував йому цю свою роботу. Нині картина Цузе висить в офісі Білла Ґейтса в Сієтлі.

Леся Юрченко/Міхаель Енґель/Христина Ніколайчук/ dpa/ap