1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Євроатлантичний автобан для України

Попри бажання Києва, глава Єврокомісії скептично оцінив перспективи вступу України до ЄС і НАТО. Про те, що заважає її повноцінній євроінтеграції - Сергій Руденко для DW.

Президент України Порошенко і глава Єврокомісії Юнкер, серпень 2015 року

Президент України Порошенко (ліворуч) і глава Єврокомісії Юнкер, серпень 2015 року

1 вересня набула чинності Угода про асоціацію України з Євросоюзом. Президент Петро Порошенко впевнений, що тепер держава стала на "широкий євроатлантичний автобан, який веде до членства в Євросоюзі і НАТО". Однак глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер досить скептично оцінив слова Порошенка, наголосивши, що Україна не є "ані одним (членом ЄС - Ред.), ані іншим (членом НАТО - Ред.)". Ця фраза означає одне: Європа поки не поспішає відкривати для України двосторонній рух широким євроатлантичним автобаном.

Ціна за європейський вибір

Відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС восени 2013 року призвела до Євромайдану, а згодом - до Революції гідності. За право бути членами європейської спільноти українці заплатили дуже високу ціну - сотні людських життів. Протягом останніх трьох років Україна відвойовує у Росії не лише свої території, але й право на євроатлантичний вибір. Так, це важко. Так, гинуть люди. Але питання, на щастя, вже не стоїть так - Європа чи Росія. Українці свій вибір зробили.

Сергій Руденко

Сергій Руденко

З часу, який минув після втечі Януковича, Україна домоглася асоційованого членства в ЄС і безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Багато це чи мало? Цілком достатньо, щоб вийти, як каже Порошенко, на широкий євроатлантичний автобан. Питання лише в тому, чи існує рух цим шляхом. Як би офіційний Київ не демонстрував свій європейський оптимізм, Жан-Клод Юнкер дав чітко зрозуміти - Україні не варто сильно сподіватись на вступ до Європейського Союзу і НАТО.

Сказане главою Єврокомісії, звичайно ж, не подобається офіційному Києву. Заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль заявила, що ЄС повинен враховувати не лише прагнення, а й досягнення України на шляху до європейської спільноти. Питання лише в тому, чи важливі ці досягнення Києва зараз для Євросоюзу, який сам переживає складні часи. Чи варто в цьому випадку вимагати від Брюсселя більшого, ніж він дав? Це, як свідчить заява Юнкера, є питанням риторичним.

Європа в Україні

З червня 2017 року Україні панує ейфорія. Українцям надали безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Відтепер перед громадянами немає жодних перешкод для подорожей до Європи. Але для впровадження в країні європейських стандартів існують ще перешкоди. Україна була і залишається пострадянською державою. З відповідними наслідками: велика тіньова економіка, непрозорі фінанси, влада олігархів, слабке громадянське суспільство, злиденне населення. В країні процвітає корупція, а у владі - непотизм.

Треба бути відвертим: до справжньої Європи Україні ще далеко. Петро Порошенко з гордістю розповідає про 144 реформи, які влада змушена була провести на шляху до асоційованого членства з ЄС. Але ці зміни тільки заклали фундамент для будівництва по-справжньому європейської держави. Законодавче закріплення вимог Євросоюзу та імплементація цих норм в життя - дві великі різниці. Адже і Конституція України - одна з найкращих в Європі, а ось з виконанням деяких її норм є великі проблеми.

Майбутнє українців в ЄС, перш за все, залежить від них самих. А точніше - від тієї влади, яку вони обирають. Тому що саме ця влада ухвалює закони і стежить за їхнім виконанням. Тому що саме ця влада є обличчям України в світі. І з цього обличчя судять, готова країна до Євросоюзу чи ні.

Другий термін для Порошенка

Європейська інтеграція України це, поза всяким сумнівом, - головна політична перемога президента Порошенка. Асоціація і "безвіз", звичайно ж, - важливі події для української держави. І з цим ніхто сперечатися не буде. Ці перемоги будуть на щиті Порошенка під час президентської виборчої кампанії 2019 року. Тому що всі інші успіхи виглядають досить скромно. Корупція і далі продовжує роз'їдати політику і економіку, клани продовжують "розпилювати" державні гроші, а економіка перебуває у жалюгідному стані.

Членство в Євросоюзі і НАТО - логічний і цілком реальний план на майбутнє для України. Про це каже і Петро Порошенко, про це мріють і більшість українців. Якщо у випадку з ЄС все ще більш-менш зрозуміло - є стандарти, яким повинна відповідати країна, то ось з Північноатлантичним альянсом не все так просто. Порошенко каже, що готовий провести референдум щодо вступу України до НАТО. Але Петро Олексійович лукавить, оскільки знає: плебісцит нічого не змінює. Тому що Альянс сам вирішує, кого приймати до своїх лав, а кого - ні.

Будучи в стані війни, Україна далеко перебуватиме і від НАТО, і від ЄС. Ймовірно, саме це і хотів сказати Жан-Клод Юнкер. Одних зовнішньополітичних зусиль офіційного Києва недостатньо. Тому, з одного боку, Україна повинна відповідати стандартам цих структур, а з іншого - для членства в ЄС і НАТО має з'явитися вікно можливостей. Тільки поєднання цих двох чинників може по-справжньому відкрити для України широкий євроатлантичний автобан.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 01:22

Як Україна йшла до Угоди про асоціацію: 10 років і 1 революція (01.09.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми