1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Штайнмаєр - президент проти хаосу

Глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр став спільним кандидатом на посаду президента країни від партій ХДС, ХСС та СДПН. Для Анґели Меркель це - втрата обличчя. Утім, це рішення є правильним, вважає Сабіне Кінкарц.

Йоахім Ґаук (ліворуч) і Франк-Вальтер Штайнмаєр

Йоахім Ґаук (ліворуч) і Франк-Вальтер Штайнмаєр

Партія канцлерки Анґели Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС) нарешті вирішила підтримати кандидатуру соціал-демократа, міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра на посаду президента.

Оце був театр навколо найвищої посади у державі! Минуло більш ніж п'ять місяців, відколи чинний президент Німеччини Йоахім Ґаук заявив, що не піде на другий термін, і поставив Анґелу Меркель перед серйозною дилемою. Пошук кандидатів - аж ніяк не та справа, яка Меркель вдається. Запропонувавши в 2004 та 2010 роках, відповідно, Горста Келера та Крістіана Вульффа, Меркель зробила невдалий вибір, а кандидатуру чинного президента Йоахіма Ґаука в 2012 році протиснула Вільна демократична партія, тодішній коаліційний партнер.

Кореспонедентка DW у Берліні Сабіне Кінкарц

Кореспонедентка DW у Берліні Сабіне Кінкарц

Неохоче і досить повільно канцлерка знову зайнялася цією темою - і її найгірші побоювання справдилися. Хоча християнські демократи мають найбільше представництво у Федеральних зборах, а тому у партій ХДС і ХСС нібито були доволі хороші шанси посадити у палаці Бельвю (резиденція президента Німеччини. - Ред.) свого кандидата, однак у таборі консерваторів за всіх намагань нікого прийнятного чи охочого на цю посаду не знайшли. Минали тижні, місяці, відмови лунали одна за одною і у підсумку Анґела Меркель опинилася з порожніми руками.

Соціал-демократи пішли з козиря

Для очільника Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та віце-канцлера Зіґмара Ґабріеля настав момент провернути вдалу політичну оборудку. Без попередження він увів у гру кандидатуру свого партійного соратника Франка-Вальтера Штайнмаєра. Така нагода випадає лише один раз, хід, який спрацював.

Якби були вимоги до кандидатів на посаду президента, то чинний міністр закордонних справ відповідав би їм усім: розсудливий, досвідчений, дипломатичний, прихильний до людей. Він не є природженим оратором - у своїй риториці Штайнмаєр послуговується радше розпливчатими дипломатичними формулюваннями. А те, що він досить влучно назвав ще в серпні Дональда Трампа "проповідником ненависті" і після перемоги на виборах відмовився привітати, дозволяє сподіватися, що він ставатиме жорсткішим.

Анґела Меркель також цінує Франка-Вальтера Штайнмаєра: як людину і як політика - обоє прагматиків дуже схожі. Дилема Меркель: Штайнмаєр перебуває в лавах не тієї партії. З огляду на вибори до Бундестагу у вересні наступного року, рішення на користь кандидата від СДПН було для канцлерки неприйнятним. Руками й ногами до останнього часу вона впиралася проти Штайнмаєра як компромісного кандидата від широкої коаліції та навіть відверто загравала з прем'єр-міністром землі Баден-Вюртемберг, впливовим представником Зелених Вінфрідом Кречманном.

Здоровий глузд = втратаобличчя?

Однак такого варіанту не хотіла допустити партія Християнсько-соціальний союз (ХСС) - тоді краще вже Штайнмаєр. До того ж цією кандидатурою можна здобути додаткові очки в електорату: Штайнмаєр має серед німців такий рівень підтримки, до якого жоден інший німецький політик не дотягує. В умовах, коли ХСС проти неї, і ситуація є скрутною, Меркель нічого не залишалося, як скласти зброю. Тепер вона називає Штайнмаєра кандидатом здорового глузду - формулювання, яке можна інтерпретувати у різних напрямах.

Адже це рішення є розсудливим не лише для очільниці ХДС - якщо дивитися раціонально, це - єдиний можливий шлях. Зрештою, канцлерка так і не знайшла, за великим рахунком, жодного іншого кандидата. Для Меркель це - втрата обличчя. А для ХДС і ХСС це ще й показник вбогості. Як таке може бути, що в їхніх лавах не знайшлося нікого, хто міг би претендувати на посаду президента країни і хотів би її обійняти?

Усупереч непевності

Позитивним є факт, що широка коаліція, яка в останні місяці, здавалося, перебувала на межі розпаду, в останній момент ще раз продемонструвала єдність та відмовилася від позиційних боїв навколо найвищої посади в державі. Здоровий глузд (все-таки) може перемагати. У наші непевні та політично мінливі часи це є значним полегшенням.

Цілком певно, що Франк-Вальтер Штайнмаєр як ніхто інший уособлюватиме стабільність, наступництво та баланс. Президент проти хаосу, проти очікуваного політичного кінця західного світу. Утім, є й ложка дьогтю: Штайнмаєра бракуватиме на посаді міністра закордонних справ. Бо на цій посаді його дипломатичні здібності затребувані як ніколи. Дірку, яка утвориться в уряді після переїзду Штайнмаєра в палац Бельвю, потрібно швидко закрити. Але, будь ласка, лише зі здоровим глуздом і розумінням ситуації. З нас досить вже ігор в політичній пісочниці.

Дивитись відео 02:40

Президент Німеччини - Штайнмаєр? (14.11.2016)

Аудіо й відео до теми