1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Коментар: Трамп - бита карта Путіна

На виборах президента США Кремль зробив ставку на Трампа. Але, судячи з усього, переможе Клінтон. Ігор Ейдман спеціально для DW - про те, чим може обернутися помилкова стратегія Москви.

Дональд Трамп - свій кандидат на виборах у США для багатьох росіян

Дональд Трамп - "свій" кандидат на виборах у США для багатьох росіян

Чим активніше радянська влада критикувала США, тим сильнішим був інтерес в СРСР до всього американського. Я ще застав час, коли Америка сприймалася багатьма росіянами ледь не як рай на землі. Путін зробив те, що не вдалося Брежнєву і Андропову. При ньому антиамериканізм став народним. Тепер не лише влада, а й переважна більшість росіян негативно ставляться до США.

Гудбай, Америка!

Потужний сплеск антиамериканських настроїв стався після початку російської агресії проти України. Однак такі настрої почали поширюватися в суспільстві задовго до цього. Згадайте, наприклад, феноменальний успіх монологів Михайла Задорнова про "тупих американців". Пов'язано це, вочевидь, з розчаруванням у Заході, яке розпочалось в 90-і роки. Під час перебудови багато хто вважав, що варто лише ліквідувати радянську імперію і подружитися зі США, так одразу "заживемо, як в Америці".

Ігор Ейдман

Ігор Ейдман

"Американська мрія" росіян часів перебудови розвіялась, немов дим. Самовідчуття громадян великої держави вони втратили, а жаданого добробуту, як в Америці, не набули. Зрозуміло, що не американці були у цьому винні. Але багато росіян розчарувалися в США, з якими вони пов'язували стільки надій, які, як виявилося, не збулися.

Путінський агітпроп скористався ситуацією, зробивши антиамериканізм найважливішою частиною нової російської державної ідеології: за всіма подіями, які не влаштовують російську владу, стоять Сполучені Штати. Все, що відбувається в світі, кремлівська пропаганда розглядає через призму антиамериканської параної. Зі США зліплений образ головного ворога, який намагається підпорядкувати собі Росію і погрожує їй війною. Більшість росіян вірить в цю "американську загрозу".

Такого, як Путін!

"Розлюбивши" США, росіяни продовжують з підвищеним інтересом сприймати те, що відбувається в цій країні. Більше половини респондентів цікавляться виборами господаря Білого дому. Причому у багатьох росіян вперше з'явився "свій" кандидат в президенти США. Радянська пропаганда періодично піднімала на щит "хороших американців", які протистоять "агресивній політиці своєї влади", на кшталт Анжели Девіс чи доктора Хайдера. Тепер в цій ролі - республіканський кандидат в президенти Дональд Трамп. Якби росіянам випала нагода вибирати між нинішніми претендентами на пост глави Білого дому у Вашингтоні, то, судячи з усього, Трамп переміг би з великим відривом від Гілларі Клінтон. Російська телепропаганда зробила з нього щось на зразок Анжели Девіс наших днів.

Комуністка Девіс була близька радянській владі ідеологічно, Трамп близький російському офіціозу ментально. Росіяни бачать в Трампі, який порушує всі норми політкоректності, риси, які нагадують Путіна і інших відомих російських політиків. Але якщо сексистські висловлювання Трампа ведуть у США до грандіозного скандалу, то путінські перли, такі як "потужний мужик ... десять жінок зґвалтував ... ми всі йому заздримо (про колишнього президента Ізраїлю Кацава)", не викликають в російському суспільстві обурення. Росіяни звикли до сексистських, націоналістичних, гомофобних висловлювань. На тлі Володимира Жириновського Трамп здається найтолерантнішим лібералом.

Хотіли як краще, вийшло як завжди

Гілларі Клінтон і багато її прихильників впевнені, що Кремль організував злам електронної пошти Демократичної партії і, взагалі, втрутився в передвиборну кампанію, вставши на бік Трампа. Я не бачу підстав сумніватися у висновках демократів. Мрія про дружню Америку, мабуть, не вмерла в серцях російської еліти. Путін дійсно, швидше за все, спробував втрутитися в хід президентських виборів, щоб підтримати ментально близького йому Трампа, з яким можна було б, як в старі добрі часи, розділити світ на сфери впливу. Однак ці спроби, очевидно, провалилися.

Судячи з опитувань, у президентській кампанії з серйозним відривом лідирує Клінтон, яка виграла у Трампа всі теледебати. Імовірність того, що її перемозі завадять якісь екстраординарні обставини, дуже невелика. Таким чином ще до результату виборів в США Володимир Путін нажив собі особистого ворога в особі найбільш ймовірного переможця виборів - Гілларі Клінтон. У підсумку вже в майбутньому році положення путінського режиму на міжнародній арені може різко погіршитися - російська амбітна зовнішня політика зіткнеться з більш жорсткою, ніж зараз, протидією американців.

У такій ситуації цілком вірогідні і нові західні санкції щодо Росії, і прискорена втеча капіталів з країни. Все це може призвести до загострення економічної кризи, на яке Кремль звично відповість черговим сплеском антиамериканської істерії. А значить, антиамериканізм буде і далі працювати на путінський режим, згуртовуючи навколо нього населення. Але чи надовго?

Автор: Ігор Ейдман, соціолог, публіцист, автор книг "Соціологія інтернет-революції", "Нова національна ідея Путіна", а також книги німецькою мовою "Das System Putin. Wohin steuert das neue russische Reich?" ("Система Путіна. Куди рухається нова російська імперія?").

Дивитись відео 01:53

Клінтон назвала Трампа "маріонеткою" Путіна (20.10.2016)

 

Аудіо й відео до теми