Коментар: Справа мера Одеси як дзеркало ″Революції гідності″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Справа мера Одеси як дзеркало "Революції гідності"

Одеський мер Геннадій Труханов - не перший, і, ймовірно, не останній український чиновник, якого, попри обвинувачення, суд відпустив на волю, констатує Сергій Руденко.

Мер Одеси Геннадій Труханов

Мер Одеси Геннадій Труханов

Мера Одеси Геннадія Труханова, який останні два місяці перебував за кордоном, детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали, щойно він повернувся додому. Щоправда, в СІЗО він просидів лише добу. Після чого вийшов на волю на поруки депутата Ради від президентської фракції Дмитра Голубова. А трохи пізніше суд відмовив прокуратурі у відстороненні Труханова від посади міського голови. В цій дивній історії не вистачає хіба що публічних вибачень з боку президента країни та генпрокурора. Після цього справу проти мера Одеси можна було б і зовсім закрити.

Чужий серед своїх

Історія Геннадія Труханова може стати непоганою ілюстрацією того, які люди приходять до влади після "Революції гідності". Колишній військовий та екс-керівник охоронного агентства, якого італійська поліція називала одним з членів організованого злочинного угрупування, 2012 року за підтримки Партії регіонів став депутатом Верховної Ради. А після Євромайдану Труханов виграв дострокові вибори мера Одеси, отримавши підтримку городян у травні 2014 року. Через півтора роки його знову обрали міським головою.

Сергій Руденко

Сергій Руденко

Усе, що відбувається з Трухановим останні чотири роки, не підвладне жодній логіці. Екс-регіонал, людина, яка, як стверджує прокуратура, має окрім українського два інших громадянства (Росії та Греції), стає на чолі Одеси. Міста, у якому в 2014 році проросійські сили намагалися створити "Одеську народну республіку" (за зразком "ДНР" і "ЛНР"). Варто лише згадати криваві події 2 травня 2014 року. І ось на тлі цього центральна влада, котра офіційно начебто підтримувала своїх кандидатів - Едуарда Гурвіца і Олександра Боровика, зробила все можливе для перемоги теперішнього мера Одеси.

Навіщо Києву знадобився Труханов-мер? Можна припустити, що 2014-го завдяки йому та його репутації в Одесі, намагалися втримати ситуацію в місті. Згодом він виступав в якості противаги главі Одеської обласної державної адміністрації Міхеілу Саакашвілі. Труханов був і залишається своїм для тих, проти кого і в Києві, і в Грузії боровся Саакашвілі. Без підтримки на вищому політичному рівні країни Труханов навряд би цього досяг.

Справедливості немає, закон для всіх різний

В період перебування в кріслі мера Одеси Геннадія Труханова звинувачували в корупції та причетності  до офшорів. Утім, міський голова спростовував усі без винятку закиди. Мовляв, його обмовляють недоброзичливці. Але коли у грудні 2017 року за Труханова взялись у НАБУ, мер майже на два місяці зник з міста. Офіційно - відгуляв дві відпустки і був у відрядженнях. Неофіційно - намагався в Києві вирішити всі своє питання.

І, з огляду на подальший розвиток подій, йому це вдалося. Після повернення 14 лютого в українську столицю, він лише на добу затримався в СІЗО. Далі – поруки депутата від БПП, повернення в Одесу та рішення суду відхилити клопотання прокуратури про тимчасове відсторонення Труханова від посади. Попри те, що НАБУ підозрює мера та трьох його підлеглих в корупції та завданні бюджету міста збитків на 100 млн гривень, міський голова залишається на свободі та, схоже, в чудовому настрої.

Зрозуміло, для антикорупційних органів України - справа честі довести провину Генадія Труханова. Інакше доведеться визнати або некомпетентність детективів і слідчих, або ж заангажованість суду. В будь-якому разі те, що відбувається з Трухановим, навряд залишиться непоміченим громадськістю. Він - фігура яскрава та неоднозначна не лише в Одесі, але й в українській політиці. Його справа - своєрідний маркер тієї ситуації, яка склалася в державі.

Не Трухановим єдиним

Геннадій Труханов - не перший, і, ймовірно, не останній чиновник, якого, попри обвинувачення, суд відпустив на волю. Минулого року з СІЗО вийшли глава Державної фіскальної служби Роман Насіров, екс-міністр юстиції Олександр Лавринович, колишня мер Слов'янська Неля Штепа.

Досі не покарали підозрюваного в причетності до викрадення і побиття прибічників Євромайдану в Харкові мера міста Геннадія Кернеса, а мерів шести міст Донецької та Луганськой областей, які в 2014 році виступали під російськими прапорами й влаштовували незаконні "референдуми" щодо створення так званих "ЛНР" і "ДНР", так і не притягнули до відповідальності.

Так, до нереформованої й корумпованої судової системи України є багато запитань. Але ще більше їх до тих, хто відповідає в країні за національну безпеку. Адже й причетні до корупції, й ті, хто виступає на боці окупантів, однаково становлять загрозу для держави під час війни.

Відсутність в центральної влади політичної волі дати належну оцінку і першим, і другим демонструє слабкість постмайданного керівництва. Можливо, хтось вважає, що Труханов, Штепа, Кернес та багато інших - лише тимчасові союзники, наприклад, на час чергових президентських виборів. Але це - велика помилка. Вона стане очевидною вже 2019 року.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle взагалі. 

Дивитись відео 01:13
Now live
01:13 хв

Нам так не жити: 52 дні відпустки мера Одеси Труханова (15.0.2018)

 

Аудіо й відео до теми

Також за темою