1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Соціалістам Франції влада не потрібна

Кандидатом у президенти від Соціалістичної партії Франції обрали Бенуа Амона. Це - крок вліво, який означає ніщо інше, як відмову соціалістів від формування уряду після виборів, вважає Барбара Везель.

Єлисейський палац, Франція

Здається, що соціалісти не хочуть знову потрапити до Єлисейського палацу

Обравши Бенуа Амона своїм кандидатом у президенти, французькі соціалісти повністю відповідають тенденціям у світі. Таким чином вони виступили проти політичної доцільності й на користь чистоти вчення - так само як і ліве крило Демократичної партії США, котре наполягало на Берні Сандерсі, та Лейбористська партія Великобританії зі своїм кандидатом Джеремі Корбіном. Тож французькі соціалісти теж прагнуть пожити мріями. Мріями про політичне майбутнє з радикальним перерозподілом благ та відмовою від ринкової економіки.

Ідеї Амона не на часі

Боротьба за політичні принципи, що впродовж минулих років роздирала соціалістів Франції та практично унеможливлювала президентові країни Олланду керування державою, завершилася обранням Бенуї Амона. Це обрання означає лише одне - партія різко подалася вліво. Серед закликів Амона, приміром, запровадити податок на роботів та обов'язкову базову зарплату для всіх. А такі заклики дуже співпадають з потягом французів до всебічного забезпечення з боку держави. В принципі кандидат від соціалістів обрав правильний шлях, однак лише в довгостроковій перспективі, адже його ідеї випереджають свій час на 10-15 років.

Барбара Везель

Барбара Везель

Французька економіка, яка й надалі не може похвалитись особливою конкурентоздатністю, ще не досягла такого рівня автоматизації, аби можна було профінансувати такий радикальний вид перерозподілу благ. На неї й надалі накладають свій відбиток структурні проблеми. Кістяк самої економіки країни, як і раніше становлять кілька ключових галузей промисловості. Крім того, вкрай складна регулятивна система задушує в зародку появу середніх інноваційних підприємств. А на ринку праці після п'яти років правління соціалістів панує небачений застій.

Французьким соціалістам як урядовій партії не вдалося зробити те, чого досягли соціал-демократи Німеччини. Тобто у Франції не спромоглися створити дієвих рамок та направити потрібним курсом потужну соціальну державу й переконати громадян у раціональності такого шляху.

Відмова від урядової відповідальності

Рішенням взяти курс вліво французькі соціалісти поставили хрест на собі як на урядовій партії. Це стало кінцем традиційного давнього двобою на політичній арені країни, коли до влади по черзі приходили консерватори та соціалісти. Згідно з результатами опитувань, Бенуа Амон може набрати під час виборів навесні цього року менше 10 відсотків. Таким чином партія Амона воліє пожертвувати збереженням навіть теоретичних шансів на керівну роль в наступному уряді заради посилення лівизни в своєму політичному образі. Тож вона свідомо обирає шлях політичною пустелею, в непевній надії на поновлення своїх ідеалів у майбутньому.

Власне, від цього їх мав віднадити приклад занепаду лейбористів у сусідній Великобританії, адже там їхні рейтинги опустилися до найнижчої позначки за всю історію цієї політичної сили. Навіть те, що німецькі соціал-демократи пішли інших шляхом, вкотре обравши в особі Мартіна Шульца кандидатом у канцлери людину з центристськими поглядами, вочевидь, ніяк не вразило французьких соціалістів.

Відкритий шлях для Еммануеля Макрона?

Обрання Бенуа Амона істотно змінило розстановку сил перед виборами у Франції. Тут відіграла певну роль і нещодавня слабка позиція кандидата від консерваторів Франсуа Фійона. Останньому доводиться вибілювати свою політичну репутацію після скандалу навколо діяльності його дружини Пенелопи. В опитуваннях дедалі більшої популярності набирає незалежний Еммануель Макрон. Цей кандидат завдяки своєму орієнтованому на Європу та інтереси економіки курсу реформ зміг би мати шанс навіть вивести з гри ще в першому турі кандидатку від ультраправих Марін Ле Пен.

Багато коментаторів у Франції очікують, що тепер чимало видатних соціалістів висловлюватимуть підтримку Макрону, бо вважають хибним занадто потужний рух партії вліво. Хоч до виборів лишилося майже три місяці, а шанси ще й досі невідомі. Однак 80 днів - тривалий період у політиці, як свідчить різкий підйом і так само несподіване падіння Франсуа Фійона. Тож до першого туру виборів, проведення якого заплановане наприкінці квітня, ще може багато-чого статися. У передвиборних перегонах лишилася інтрига, а результат годі передбачити. Тут не слід робити ставки.

Дивитись відео 02:43

Хто стане новим президентом Франції: портрети головних кандидатів (30.01.2017)

Аудіо й відео до теми