1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Коментар: Ризикована гра Європейського центробанку

Маріо Драгі знизив процентну ставку до нечуваного рівня, щоб підтримати економіку Єврозони та запобігти дефляції. Однак страх перед нею надуманий, вважає оглядач DW Рольф Венкель.

Глава ЄЦБ Маріо Драгі

Глава ЄЦБ Маріо Драгі

Базова процентна ставка для 17-ти країн Єврозони знизилась до нечувано низького рівня. Рада керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ), продовжуючи боротьбу з борговою кризою та її наслідками, цього тижня знизила її до 0,25 відсотка. Таким чином, попередній історичний мінімум у 0,5 відсотка протримався рівно півроку - він був установлений у травні цього року.

Приклад Японії лякає

Нинішнє рішення аж зовсім неочікуваним не було. Повідомлення про те, що темпи інфляції у Єврозоні, які становили у вересні 1,1 відсотка, у жовтні впали відразу до 0,7 відсотка, зчинили немало галасу. Багато спостерігачів з тривогою заговорили про дефляцію, що насувається, й усі відразу пригадали Японію. Цій потужній індустріальній країні знадобилось десятиліття, щоб вирватись з руйнівного водовороту падаючих цін та відновити економічне зростання.

Здавалося б, для споживача немає нічого поганого у тому, що підприємствам, які стикнулись з низьким попитом на свої товари або послуги, доводиться знижувати ціни на них. Однак якщо здешевлення стає повсюдним явищем, то економічно активні суб'єкти починають відкладати будь-які серйозні покупки в надії з часом отримати бажане на ще більш вигідних умовах.

Подібне вичікування може мати для економіки фатальні наслідки, адже призводить не тільки до скорочення індивідуального споживання та обвалу внутрішнього ринку. Зіткнувшись з продажами, що падають, та скороченням виручки, підприємства починають звільняти спіробітників та відкладати інвестиційні рішення.

Додатковий імпульс економіці?

Так що ціни, що падають, тягнуть за собою зниження виробництва, яке обертається зростанням безробіття, через яке ціни продовжують падати і далі. Щойно така спіраль починає розкручуватись, зупинити її стає вкрай важко.

Здається, саме тому ЄЦБ й звернувся до класичних інструментів грошової політики та скоротив і без того вже надто низьку базову відсоткову ставку. Однак чи надасть таке зниження додатковий імпульс Єврозоні, це вже зовсім інше питання.

Як кажуть німці, коней можна привести на водопій, однак пити вони повинні самі. Іншими словами: підприємства вкладають гроші у розширення виробництва не тому, що поталанило отримати дуже вигідний кредит, а тому, що очікують зростання попиту на свою продукцію. Однак воно поки що відбувається дуже повільно, про що, зокрема, свідчить останній проноз економічного розвитку Єврозони, представлений Європейською Комісією.

Політику дешевих грошей необхідно припиняти

Проте чому рівень інфляції в Єврозоні зараз настільки низький? Адже політика дешевих та наддешевих грошей, яка проводиться ЄЦБ та іншими центробанками уже не перший рік, здавалося б, має привести до сплеску інфляції, і чимала частина експертів бачить основну макроекономічну небезпеку саме у такому сценарії.

Оглядач DW Рольф Венкель

Оглядач DW Рольф Венкель

Насправді практично нульові процентні ставки та широкомасштабне закачування ліквідності в економіку зовсім не виключають дуже помірної інфляції. Однак тільки протягом відносно короткого відрізку часу. У перспективі така грошова політика може породити гігантські мильні бульбашки.

Пригадаємо: після терактів 11 вересня 2001 року Федеральна резервна система США (ФРС) запустила друкарський станок, щоб вберегти американську економіку від рецесії. Як наслідок на ринку нерухомості надималась мильна бульбашка, яка луснула приблизно через вісім років. До речі, світова економіка досі не одужала від тої кризи.

Тож політику дешевих грошей з часом доведеться припиняти - ЄЦБ не повинен наслідувати приклад ФРС. Адже у песрпективі у Єврозоні доведеться боротись не з дефляцією, а, радше, з новими мильними бульбашками.