Коментар: Президент Польщі йде проти течії партії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.07.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Президент Польщі йде проти течії партії

Президент Анджей Дуда сьогодні несподівано заблокував своїм вето більшу частину суперечливої судової реформи. Це день, що надовго змінить політичні розклади в Польщі, вважає Бартош Дудек.

Прибічники президента Польщі Анджея Дуди (архівне фото)

Прибічники президента Польщі Анджея Дуди (архівне фото)

"Якщо хтось питатиме - мене немає", - каже "презес" секретарці. "А якщо питатиме президент?" - перепитує секретарка в свого шефа. "Президент - це ХТОСЬ?" - відповідає її бос. Сцена з сатиричного серіалу "Ucho prezesa" (переклад з польської "Вухо презеса". - Ред.) знає в Польщі майже кожен. Всемогутній "презес", або ж голова, - це партійний керівник польських націонал-консерваторів Ярослав Качинський. Президент же, чиє ім'я секретарка не може запам'ятати, і називає його іноді то Анджей, то Адріан, майже у кожній серії постає як милий, скромний чоловік, який вічно чекає у приймальні голови. Цьому сьогодні покладено край. Адріан нарешті став Анджеєм Дудою.

Його ветування двох з трьох нових законів щодо реформи судочинствасвідчить про політичну емансипацію молодого глави держави. Коли Анджея Дуду навесні 2015 року оголосили кандидатом у президенти від націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), то навіть серед журналістів було велике сум'яття. Багато хто спершу навіть сплутав його з головою профспілки "Солідарність" Пьотром Дудою. Адже Анджей, який не має з останнім жодних родинних стосунків, хоча вже встиг на той момент побувати державним секретарем у відомстві президента за часів Леха Качинського, а також євродепутатом, ніколи не виділявся в політиці. Іще більшим здивування стало, коли на той час 43-річний Дуда зрештою виграв вибори, витуривши з президентського палацу втомленого посадою Броніслава Коморовського, заклавши цим підґрунтя для перемоги ПіС під час наступних парламентських виборів. 

Бартош Дудек

Оглядач DW Бартош Дудек

Здавалося б, з комфортабельною парламентською більшістю і недосвідченим власним вихованцем на президентській посаді, Ярослав Качинський упіймав шанс життя - нарешті здійснити свою мрію про націонал-консервативну революцію, фундаментальний моральний розворот. Мрія про "сильну державу", що скине "посткомуністичні пута" і "занепалі західно-ліберальні еліти" та приведе Польщу до її національного та католицького коріння. Недаремно автори суперечливого закону вбачають обов'язком Верховного суду у майбутньому зважання на "християнські цінності".

Про моральний розворот суддів найвищого рангу, відповідно до проекту, мав би подбати міністр юстиції, котрий одночасно виконує обов'язки генпрокурора. Ухвалені минулого тижня у Сеймі та в Сенаті закони передбачали, що усіх суддів Верховного суду відправлять на пенсію. А у виборі їхніх наступників вирішальну роль мав відігравати міністр юстиції. Це для президента Дуди вже було занадто.

Мужнє рішення

Його вето є сміливим, послідовним і правильним. Його функція як особистого "нотаріуса презеса" та його націонал-консервативної революції - вже історія. Рішення є мужнім, оскільки Дуда уперше не лише став на шляху у свого політичного наставника, а й розчарував "жорстке ядро" його виборців. До того ж, він муситиме відповідати своєму політичному табору на закиди, що він, мовляв, схилився перед протестами опозиції, і діє спільно з противниками націонал-консервативної революції.

Однак рішення є послідовним, оскільки Ярослав Качинський і його оточення проігнорували попередження, висловлене президентом кілька днів тому. Дуда тоді закликав парламент ухвалити реформу не поспіхом, а продумано. Він правий: закон, що надійшов йому на стіл для підпису, містить очевидні суперечності. Вето у такій ситуації пов'язано не лише зі збереженням обличчя, а і з елементарною відповідальністю за державу.

Розкол у суспільстві

І Дуда правий, коли каже, що реформа юстиції, яка й справді дуже важлива для багатьох людей, не має вести до розколу в суспільстві. Цей розкол з часу перемоги на виборах "Права і справедливості" лише поглибився - не в останню чергу через конфронтаційний і безцеремонний політичний стиль глави партії Ярослава Качинського. Крок його щойно втраченого (названого) сина в політиці є правильним тому, що відповідальна політика означає укладення компромісів і напрацювання якомога потужнішої більшості для політичних намірів. 

Пропозиція президента - обирати членів відповідальної за призначення суддів Національної ради суддів у майбутньому не простою, а кваліфікованою більшістю у три п'ятих депутатів парламенту, засвідчує, що Дуда це усвідомлюж. Закон про Національну раду суддів Дуда також заблокував своїм вето і відправив його на доопрацювання.

Навіть якщо здивування та обурення у Ярослава Качинського є великим - третій закон щодо системи юстиції Анджей Дуда пропустив - це було як підсолодження пігулки. Згідно з ним, міністр юстиції може визначати президентів загальних судів. І це президент Дуда вивчив лише з часом: потрібно і противникам давати можливість зберегти обличчя. Анджей Дуда виріс. Він став КИМОСЬ.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 01:15

Президент Польщі наклав вето на судову реформу

 

Аудіо й відео до теми