1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Коментар: Нові турбіни Siemens для Росії - прагматизм замість образи

Скандалу, що виник через німецькі турбіни, які потрапили до Криму, ще немає й півроку, а Siemens уже готовий знову поставляти їх до РФ. Він прогнувся? Ні, вважає Андрій Гурков.

Німецький технологічний концерн Siemens отримав з Росії замовлення на поставку двох газових і однієї парової турбіни з їхнім подальшим сервісним обслуговуванням протягом 13-ти років. Контракт з компанією з Татарстану "Нижнекамскнефтехим" підписаний у Мюнхені 18 грудня.

Для німецько-російської співпраці, яка останніми роками серйозно скоротилася, угода обсягом 380 мільйонів євро є доволі вагомою. Проте вона навряд чи заслужила б на окремий коментар, якби не скандал навколо постачання турбін Siemens до Криму.

Перший контракт після кримського скандалу

Нагадаю: у липні 2017 року стало відомо, що замовлені у Siemens чотири газові турбіни для електростанції в Тамані, що виявилась підставним проектом, російська сторона всупереч умовам контракту переправила до Криму. Внаслідок цієї спецоперації німецький концерн мимоволі став порушником режиму санкцій ЄС щодо РФ. Обдурений постачальник відразу звернувся за справедливістю до російських судів, де з того часу наражається на самі поразки, а також оголосив про скорочення співпраці з Росією в галузі обладнання для електростанцій.

І ось не минуло й півроку, як Siemens вперше після кримського скандалу знову підписує контракт на поставку до Росії таких самих газових турбін. Що ж виходить, велетень прогнувся? Забув про свої погрози, варто було тільки поманити його багатомільйонним замовленням?

Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle

Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle

Щоб відповісти на ці питання, слід згадати, про які саме обмеження оголосив цього літа Siemens. Адже цей багатопрофільний концерн успішно торгував ще з царською Росією і зовсім не збирався згортати свій різноманітний бізнес в РФ, про що DW тоді ще детально писала.

Він ухвалив рішення тимчасово призупинити поставки енергоустаткування для, наголошую, державних російських компаній до того часу, поки не буде запроваджена додаткова система контролю, а надалі "контролювати шлях своєї продукції до кінцевого місця і встановлювати її тільки своїми силами", як повідомив тоді DW представник концерну.

Партнер не є державною компанією

Цими рішеннями Siemens і керувався під час укладання нинішнього контракту. По-перше, "Нижнекамскнефтехим" за структурою своїх власників не є державною компанією, хоча і вважається близькою до влади Татарстану, у тому числі через участь в капіталі її материнського концерну "ТАИФ" Радіка Шаймієва, сина колишнього президента республіки.

Однак до татарстанської влади у німецького концерну претензій немає - він ображений на Москву і конкретно на Кремль, про що недвозначно свідчить демонстративна відмова голови правління Siemens Джо Кезера (Joe Kaeser) брати участь у традиційній зустрічі німецьких бізнесменів з Володимиром Путіним, що відбулась у жовтні у Сочі.

Контроль забезпечений від початку до кінця

По-друге, за умовами контракту з "Нижнекамскнефтехим", німецький концерн здасть електростанцію "під ключ". Іншими словами, не тільки постачатиме турбіни, а й зможе як генеральний підрядник контролювати весь процес їхньої установки. Таким чином, Siemens зробив висновки з кримської історії і запровадив намічені механізми контролю, чим максимально убезпечив себе від її повторення.

Чому б у такому разі прагматичному німецькому концерну не взятися за запропоновану роботу? Адже для російського відділення Siemens 380 мільйонів євро - це більш ніж чверть його річного обороту в РФ. До того ж замовлення з Татарстану, як повідомила DW прес-служба концерну, дозволить завантажити потужності не тільки заводу Siemens у Берліні, а й його підприємства у східнонімецькому місті Герліц, якому загрожує закриття.

Приклад взаємовигідного співробітництва бізнесменів

Утім, доведеться розчарувати усіх тих, хто кожне більш-менш велике замовлення з Росії звик вважати мало не доленосним для західного бізнесу. Поясню. Глобальна виручка концерну Siemens за підсумками фінансового року, який закінчився 30 вересня, досягнула 83 мільярдів євро. Глобальний оборот підрозділу Power and Gas, що відповідає за турбіни, склав 15,5 мільярда євро.

На цьому тлі ті 380 мільйонів євро, які Siemens отримає до 2021 року за час будівництва електростанції у Татарстані, а потім протягом 13-ти років її обслуговування, складають приблизно 2,5 відсотка доходів даного підрозділу концерну за один рік. Не більше, але й не менше.

До речі, на замовлення з Татарстану можна поглянути й під іншим кутом. Коли влітку Siemens, уражений кримським скандалом, оголосив про обмеження свого турбінного бізнесу в РФ, скільки в Росії було публічних заяв та інтернет-коментарів про те, що, мовляв, дуже нам потрібен цей Siemens, якщо знадобляться турбіни, купимо їх у американців, японців, іранців або, на лихий кінець, самі не гірші зробимо, не дарма ж у нас нині імпортозаміщення.

І ось турбіни знадобилися конкретній російській компанії, в якої під час основного виробництва утворюються надлишки газу, цілком придатні для промислової генерації електроенергії. І ця компанія, розглянувши різні пропозиції, зупинила свій вибір саме на продукції німецького концерну. "Я вдячний за довіру", - наголосив на урочистій церемонії підписання контракту у Мюнхені Джо Кезер.

Тож нинішню угоду варто розглядати не тільки і не стільки у контексті кримського скандалу, скільки як приклад взаємовигідної німецько-російської співпраці, яка триває завдяки прагматизму бізнесменів з обох боків. І санкції Євросоюзу, як бачимо, такій співпраці не заважають.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом. 

Дивитись відео 01:12

Турбіни Siemens у Криму: ЄС запровадив нові санкції проти РФ (04.08.2017)

Аудіо й відео до теми