1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Наживка для Додона

Путін і Додон домовились про оборудку "Відмова Молдови від євроінтеграції в обмін на Придністров'я". Але ця оборудка може й не відбутись, вважає політолог Іван Преображенський.

Новий молдовський президент перший свій закордонний візит здійснив до Росії. До цього він встиг побувати в Придністров'ї і тепер, схоже, розраховує обміняти туманні перспективи євроінтеграції на матеріальні вигоди реінтеграції самопроголошеної Придністровської республіки до складу Молдови. От лише чи достатньо в Ігоря Додона для цього повноважень?

Наживка для Кишинева

Ще в період президентських виборів у Молдові багато молдовських політиків говорили про серйозне зростання впливу Москви. І справді, врешті-решт переможцем на всенародних виборах глави держави виявився Ігор Додон, який не приховував своїх симпатій до Росії. Він швиденько прибрав з президентської резиденції прапор Євросоюзу (раніше вони висіли в Кишиневі на всіх центральних адміністративних будівлях), а сайт глави держави "переклав" з румунської на молдовську.

Далі - більше. Першим внутрішньо молдовським і одночасно де-факто закордонним візитом нового глави держави стала поїздка до Придністров'я - самопроголошеної республіки на території Молдови - і зустріч з обраним лише в грудні новим президентом Вадимом Красносельським. Ну а після Нового року - поїздка "на уклін" до Москви.

Preobrazhensky Ivan Kommentarbild App

Іван Преображенський

Перший закордонний візит - завжди знаковий крок. От лише що ж він означає? Швидше за все, Кремль пообіцяв Додону в обмін на лояльність поступово вирішити його проблеми, яких чимало. Перше - це наповнення бюджету. Цьому могло би посприяти відновлення молдовського експорту в Росію і зняття з Молдови російських "санкцій".

Друга - скасування для приблизно 50 тисяч молдован, які раніше порушили російське міграційне і трудове законодавство, заборони на в'їзд до Росії. А також вирішення ситуації ще з 250 тисячами "заручників", які також порушували, часто суперечливе, законодавство і тепер нелегально залишаються на території РФ, побоюючись, що якщо виїдуть з країни, повернутися на заробітки вже не зможуть.

І, нарешті, третя тема - повернення самопроголошеної Придністровської Молдовської республіки до складу Молдови. Зрозуміло, на російських умовах, які давно всім відомі і сформульовані у так званому "плані Козака", що був розроблений ще на початку 2000-х років, втім так і не був втілений в життя. Йдеться про федералізацію Молдови, де в межах єдиної держави придністровці зможуть заблокувати будь-яке рішення Кишинева.

Саме такі "наживки" і приманки, за допомогою яких Кремль ловить Ігоря Додона і намагається повернути Молдову до своєї зони впливу. І поки, як здається, досить успішно. Втім, в цьому плані є одне серйозне недопрацювання.

Цар Додон

Казковий цар Додон з казки Пушкіна "Про золотого півника" був повновладним правителем своєї держави. І його тезка молдовський президент Ігор Додон теж вдає з себе мало не одноосібного правителя республіки. Однак він серйозно переоцінює свою роль.

Наприклад, Додон у Москві припустив, що його країна може розірвати Угоду про асоціацію з ЄС через її неефективність. А замість цього - стати спостерігачем при Євразійському економічному союзі, який патронує Кремль. Однак ані те, ані інше не підвладне Ігорю Додону.

Такі рішення в Молдові можуть ухвалювати сьогодні лише уряд і парламент, натомість президент залишається фігурою скоріше представницькою, ніж такою, що реально керує країною. І тому Додону доводиться уточнювати, що його плани можуть бути реалізовані лише після парламентських виборів. При цьому, щоправда, молдовський президент натякає на можливість дострокових виборів, явно маючи сподівання, що тоді у його прихильників буде більше шансів отримати більшість. Але чи так це буде, зараз впевнено спрогнозувати не може ніхто.

Розгойдати молдовський маятник

У Москві Додон сказав, що розраховує вирішити придністровську проблему у 2019 році. Поки ж він хоче від Росії інвестицій та зняття торговельно-економічних обмежень. Швидше за все, Додону це необхідно, щоб показати населенню, як чудово дружити з Кремлем (на відміну від асоціації з Євросоюзом).

Не маючи побоювань ввижатися комусь другим Януковичем, Додон сподівається, що його соратники переможуть на майбутніх парламентських виборах, і тоді він зможе виконати усі свої обіцянки, які дав Москві, а в обмін отримає і гроші, і Придністров'я.

Однак Кремль, хоч і радий, що йому вдалося частково "розвернути" Молдову до ЄС спиною, а до Росії лицем, інвестувати у Кишинів поки не поспішає. Російська влада, заявляючи про "сміливість" Додона, який ризикнув поїхати до Придністров'я, не забуває, що однієї сміливості для ухвалення стратегічного рішення про федералізацію Молдови недостатньо.

На початку 2000-х років молдовський президент-комуніст Володимир Воронін вже обіцяв підписати "план Козака", але потім відступив. Цілком можливо, що так буде і цього разу. Молдовський маятник політичних симпатій населення коливається з дуже великою амплітудою. І якщо сьогодні більшість населення "за" нормалізацію відносин з Росією, це ще не означає, що на парламентських виборах вони не проголосують за так звані проєвропейські політичні сили, які заблокують всі ініціативи Додона.

Дивитись відео 02:49

"Друзі" Путіна перемагають на сході Європи: чого чекати Україні? (14.11.2016)

Тому поки усі заяви молдовського лідера у Москві слід вважати деклараціями про наміри. Грошей, як він чесно заявив за підсумками візиту, Додон поки не отримає, так само як і російських інвестицій. Цю премію Кремль йому випише лише тоді, коли буде впевнений у міцності розвороту Молдови в бік Росії.

Автор: Іван Преображенський - кандидат політичних наук, експерт з Центральної і Східної Європи, оглядач низки ЗМІ. Автор щотижневої колонки на DW. Іван Преображенський у Facebook: Иван Преображенский.

Аудіо й відео до теми