Коментар: Міністр офшорів, або Сирота казанська Олександр Данилюк | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.08.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Міністр офшорів, або Сирота казанська Олександр Данилюк

Податкова перевірка українського міністра фінансів Олександра Данилюка не ​​змусить його піти з посади. Корупція продовжує роз'їдати країну. Сергій Руденко про боротьбу майбутнього з минулим в Україні.

Олександр Данилюк

Сергій Руденко: Замість того, щоб піти у відставку, міністр фінансів Олександр Данилюк наполягає на своїй невинуватості, вимагаючи перевірки

Генеральна прокуратура України (ГПУ) підозрює міністра фінансів Олександра Данилюка в ухилянні від сплати податків. Суд постановив перевірити, чи не порушував очільник мінфіну податкове і валютне законодавство за період з 1998-го по 2016 роки. Сам міністр фінансів, замість того, щоб піти у відставку, наполягає на своїй невинуватості, вимагаючи провести перевірку в найкоротші терміни. За іронією долі перевірятиме міністра Державна фіскальна служба (ДФС), голова якої - Роман Насіров - сам зараз перебуває під слідством. Що надає ситуації абсурдності.

Міністр офшорів

Заступивши на посаду в квітні 2016 року, керівник мінфіну приховав наявність у нього офшорних компаній. За що його тут же охрестили "міністром офшорів". Тобто людина, яка повинна відповідати за наповнення бюджету країни, брала участь у виведенні грошей через офшори. Правда, після того, як серед фігурантів скандалу навколо "панамських документів" виявився президент Петро Порошенко та інші українські високопосадовці, про офшорні "витівки" Данилюка забули. Мовляв, якщо вже Сам в офшорах, то що тоді говорити про якогось міністра фінансів.

Сергій Руденко

Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач

Але історія для голови мінфіну на цьому не закінчилася. Йому пригадали часи роботи на Віктора Януковича. Будучи скромним (згідно із декларацією) керівником Координаційного центру із впровадження економічних реформ при Адміністрації президента, він купив собі будинок і VIP-автомобіль. Саме до цього епізоду і має тепер претензії ГПУ. Данилюк, звичайно ж, обурюється і каже, що перед законом чистий. Міністр не розуміє, які можуть бути до нього претензії, якщо так, як він, живе все вище керівництво країни. При жебрацьких зарплатах у всіх - VIP-житло, в кубушці - мільйони доларів, а в колекціях - десятки дорогих годинників і картин.

Олександр Данилюк має намір боротися з ГПУ. І можна навіть не сумніватися: він доведе свою правоту в найчеснішому українському суді. Але навряд чи він буде давати пояснення з приводу офшорів, походження накопиченого ним майна і (не) сплачених податків. Керівник мінфіну любить козиряти своєю колишньою роботою в одному з інвестиційних фондів у Лондоні. Утім, якщо би він досі обіймав цю посаду у Великобританії, після звинувачень прокуратури у несплаті податків, йому, напевно, довелося би її покинути. *(див. примітку редакції наприкінці тексту). Але і це навряд чи зіпсує життя Данилюку: заплатить податки і далі буде спокійно керувати собі міністерством фінансів.

DW.COM

Закон для влади - не указ

Нинішня українська влада багаторазово дала зрозуміти українцям: закон для неї - не указ. Президент Петро Порошенко і далі володіє бізнесом, хоча це заборонено Конституцією. Друга глави держави нардепа Ігоря Кононенка звинувачують у тиску на міністрів і контролі окремих секторів економіки. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, декларуючи мільйони валютного кешу, розповідає журналістам, що VIP-апартаменти у столиці належать його тещі-пенсіонерці. За главу Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють у корупції, сім'я вносить заставу у 100 мільйонів гривень, і він виходить на волю. При цьому виявляється ще, що він - підданий Великобританії. 

На цьому тлі Данилюк зі своєю несплатою податків виглядає, як сирота казанська. Але тільки - у товаристві собі подібних. Для західних партнерів і тих, хто надає Україні кредити, "міністр офшорів" - лакмусовий папірець, за яким судять про всю державу. Посадовці в Києві, на жаль, забули про репутаційні ризики, яким вони піддають не тільки себе, але і країну, яку вони представляють. Вони готові з піною біля рота, як той же Насіров, говорити про політичне підґрунтя своєї кримінальної справи, але не в змозі самостійно піти у відставку.

Нинішні чиновники, на превеликий жаль, виявилися нічим не кращими за тих, проти яких у 2014 році виходили на вулицю українці. Ті ж "схеми" і "відкати" під час розподілу бюджету. Та ж невгамовна жага набити власні кишені. Те ж незнищенне бажання продемонструвати власну перевагу над звичайними українцями. Здавалося, після Євромайдану з Януковичем все це зникне. Але навіть загибель людей, війна на Сході й тотальне зубожіння у країні не в змозі зупинити клептократію.

У всьому винні антикорупціонери?

Під тиском Заходу за останні три роки українська влада ухвалила пакет антикорупційних законів, створила спеціальні органи у боротьбі з корупцією, запустила електронне декларування для чиновників. Але тут раптом вона вирішила зобов'язати декларувати своє майно і громадські антикорупційні організації. Що, звичайно ж, викликало подив: "на олівець" вирішили взяти тих, хто повинен контролювати чиновників.

У червні фіскали - ті самі, які працювали під керівництвом Романа Насірова і не помітили несплати податків Олександра Данилюка, порушили кримінальну справу проти керівників "Центру протидії корупції". Ось хто, виявляється, заважає Україні розвиватися! Як вважає керівник організації Віталій Шабунін, мета справи одна - отримати дозвіл на негласні дії, а потім використовувати цю інформацію для їхньої дискредитації.

Іншими словами, зараз в Україні зійшлися два світи: нинішнього чиновництва і громадських об'єднань. Сили нерівні і мотивація різна. Але очевидно, що переможець буде один. Корупція має бути повалена. Іншого не дано.

*Первинне формулювання лунало так: Керівник мінфіну любить козиряти своєю роботою в одному з інвестиційних фондів у Лондоні. Утім, після звинувачень у несплаті податків свою посаду у Великобританії йому, напевно, доведеться покинути. Пан Данилюк більше не обіймає вказану посаду. Редакція приносить свої вибачення за припущену неточність.

Цей коментар виражає особисту думку автора. Вона може не збігатися із думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.

Дивитись відео 02:45

Тиск на громадських активістів: повернення в часи Януковича?

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою